13.03.2012, 11:09

Льонокомбінатівська родина відзначила День народження Шевченка [+Фото]

Численна родина колективу Рівненського льонокомбінату на чолі з Олегом Червонюком надзвичайно святково та урочисто вшанувала пам'ять Тараса Григоровича Шевченка. 9 березня біля монументу великого українського поета на майдані Незалежності зібралися близько двох тисяч колишніх та нинішніх працівників льонокомбінату і рівнян, що стало своєрідним рекордом. Такий добровільний вияв шани до історії та культури України широкої робітничої громади може стати першим кроком до розвитку справжнього громадянського суспільства в нашій державі.

З пісні на вірші Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" розпочалися заходи із вшанування Дня народження Великого Кобзаря членами Громадської організації "Громадянський рух льонокомбінату". До слова, нині кількість учасників об'єднання перевищує уже позначку у 7 тисяч. Льонокомбінатівці з гордістю прийшли вшанувати честь відомої історичної постаті нашої держави та згадати його пророчі слова.

Як приклад для наслідування ставить Тараса Шевченка і нинішній власник рівненського промислового гіганта легкої промисловості Олег Червонюк.

- Для мене це надзвичайно важливий день. Життя та творчість Шевченка - це той яскравий приклад з історії, коли одна людина, будучи невільною, все одно зуміла відстоювати незалежність та кращу долю для українців. Я часом роздумую над тим, що б зараз написав Шевченко, спостерігаючи, як розкрадають українські землі... Треба, щоб усі на це звернули увагу. Як нинішні чиновники плюндрують здобуті сотнями років досягнення українського народу...

Сам Олег Червонюк зачитав вірш Шевченка, у якому, на його думку, як ніколи відображається стан речей у сучасній Україні:

І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?

Коментуючи цей вірш, Олег Казимирович зауважив: "Апостол правди і науки повинен бути в Україні. Наука — це, перш за все, наше виробництво та економіка. Правда — це наше суспільне життя, наша політична діяльність. Це те, до чого має прагнути кожен свідомий українець".

Зі сцени також лунали й інші вірші поета, пісні у виконанні хору та місцевих кобзарів. Самі ж люди розповіли, що Шевченко об’єднав їх. Зокрема, з особливим трепетом читала уривок з поеми "Кавказ" член громадського об'єднання "Громадянський рух льонокомбінату" Галина Чегрейко.

- Хочеться, щоб ми всі пишалися Україною. Не їздили по світах, не шукали кращої долі. Могли працювати на своїй землі. Ці люди, які ховаються по кабінетах і тільки кричать, що захищають нашу державу, - демагоги та брехуни. Треба нам боротися за те, щоб у нашому суспільстві було хабарників якомога менше. Ми не можемо постійно жити у стресі та переживати щодня, за які гроші виростити наших діточок, лікувати наших хворих батьків... Завдяки праці ми можемо довести, що ми гідна нація, що ми — гідні нащадки Шевченка, - з надією завершує Олег Червонюк.