ТОП-7 книг-ювілярів 2012 року

Наш огляд, як і будь-який, - вибірковий: відомих книг-ювілярів щороку, звісно ж, набагато більше. Ми вибрали ті з них, які або пов'язані з нашим краєм, або ж є широко відомими, зокрема, завдяки екранізаціям.

"Волинь": 80 років
Від солдатів, матросів і селян - до поміщиків, священослужителів та урядовців: понад 450 персонажів проходить перед читачем роману-епопеї "Волинь", автором якого є "Гомер ХХ століття", як його часто називають, Улас Самчук. Уродженець с.Дермань на Здолбунівщині, у своєму наймасштабнішому творі Улас Самчук зобразив життя волинського селянства першої третини ХХ століття, наситивши трилогію багатьма автобіографічними деталями. Адже образ своєї малої Батьківщини - Рівненщини, Волині - письменник проніс через усе життя. "… Дермань для мене центр центрів на планеті, - писав Улас Самчук. - І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами".

Цьогоріч виповнилось 80 років від часу написання першого й 75 - від року виходу другого тому роману "Волинь". А від дня смерті Уласа Самчука нас відокремлює лише чверть століття - титан слова пішов із життя в 1987-му...

Літературні ювілеї Рівненщини-2012

Улас Самчук жив у Чехословаччині, Німеччині та Канаді, його творчість іще за життя була відома у світі. «У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами», - зазначає дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук.




"Діоптра": 400 років
Повна назва цього релігійно-філософського твору - "Діоптра, себто дзеркало або зображення людського життя на світі, складеного з багатьох святих Божих писань і догм отців, з грецької на слов’янську мову гідним вічної пам’яті отцем Віталієм, ігуменом у Дубні, перекладена й написана». Автором "Діоптри" є український церковний діяч, знаний у літературі як Віталій з Дубна (існують відомості, що під кінець життя він був ігуменом монастиря у Дубні).

У центрі твору - проблеми добра і зла, місця людини у світі; і хоча автор сам зазначає у назві, що "Діоптра" - це переклад, дослідники наголошують на неабиякій ерудованості Віталія, адже у творі він використовує доволі багато різноманітних джерел: від оповідань із Талмуду до французьких приповідок.

Чимало думок, висловлених автором "Діоптри" чотири століття тому, не втратили актуальності й нині. "Якщо щось тобі здається жорстоким і немилосердним, то повстань проти самого себе, помстись ворогам твоїм внутрішнім, котрі тебе вражають, і не ремствуй на зовнішніх, особливо коли вони без твого хотіння тебе образити не зможуть", - радить, приміром, Віталій із Дубна. Або: "Те, що мудрий робить на початку, те безумний чинить у кінці. Мудрій людині властиво насамперед міркувати, для безумного ж характерно казати: “Я й не думав"..."

У наш час, і знову ж таки на Волині, з'явився ще один твір під назвою "Діоптра" - це історико-інтелектуальний детектив відомого сучасного українського письменника, історика та філософа, проректора Національного університету "Острозька академія" Петра Кралюка.



Як і у випадку з "Діоптрою" XVII століття, твір Петра Кралюка також має довгу назву - "Діоптра, або дзеркало, в якому бачимо не лише себе, а й інших, подорожуючи в часі та просторі". У центрі твору Петра Кралюка - пошук втраченого рукопису останнього прижиттєвого твору українського письменника, церковного та освітнього діяча Мелетія Смотрицького, начебто написаного на Рівненщині у Дерманському монастирі, який ведуть сучасні "мисливці за антикваріатом"...


"Домовичок Кузя": 40 років
У жовтні 1972 року радянська письменниця Тетяна Александрова почала писати казку про домовичка Кузьку. А сама книжка (повість-казка "Кузька в новій квартирі"), яка лягла в основу першої з серії мультфільмів про кумедного домовичка, вийшла у видавництві "Дитяча література" 35 років тому - у 1977-му.

Цикл мультфільмів про домовичка Кузю набув великої популярності. А на Рівненщині Кузя відомий юній читацькій аудиторії ще й як символ дитячої сторінки "Провінційної газети", а згодом - "Рівненської газети". Упродовж не одного року редакція отримує від маленьких читачів листи й малюнки, які так адресовані - "домовичку Кузі".



До слова, у відомому сучасному російському кінофільмі "Нічний дозор" також присутній домовичок Кузя: в одному з епізодів герой фільму Єгор дивиться мультфільм про Кузьку...


"Мертві душі": 170 років
Ідею сатиричного твору, жанр якого сам автор визначив як поема, Миколі Гоголю подав Олександр Пушкін, який, у свою чергу, почув про схожу історію під час заслання до Кишинева. Начебто, щось подібне до описаного у "Мертвих душах" свого часу трапилось у місті Бендери. (Нині належить до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки).



"Мертві душі" начебто замислювались автором як тритомне видання, проте, другий том Гоголь спалив 160 років тому - у 1852-му, і до нашого часу дійшли лише окремі глави у чернетках. А про третій том залишились хіба що окремі відомості.

Із Рівненщиною "Мертві душі" пов'язують як мінімум два факти: у біографії Чичикова зустрічаємо згадку про його службу на митниці в Радивилові, а перший переклад твору польською мовою з'явився ще за життя Гоголя, в 1844 році, у журналі "Atheneum", який видавав Юзеф Крашевський - польський класик, який певний час працював на Рівненщині.

200 років тому народився польський класик Юзеф Крашевський, який жив і творив на Рівненщині


"Пурпурові вітрила": 90 років
Повість-феєрія письменника-романтика Олександра Гріна про дівчинку Ассоль, яка чекала і дочекалась принца на кораблі з пурпуровими вітрилами, з'явилась у надзвичайно важкі післяреволюційні роки. Напевно, саме в такі нестабільні й непрості часи людям особливо потрібна всеперемагаюча віра у чудо і у силу мрії, яку утверджує у "Пурпурових вітрилах" Олександр Грін...

До слова, у Санкт-Петербурзі, де Грін і писав свій славетний твір (кажуть, протитипом Ассоль стала якась незнайомка, побачена ним іще до революції, в 1906 році, в одному з магазинів на Невському проспекті), парусник із пурпуровими вітрилами в акваторії Неви став одним із символів загальноміського випускного вечора. Таку традицію спершу започаткували ще в радянські часи, згодом відмінили, а в наш час до видовищного романтичного дійства вирішили повернутись...




"Русалка Дністровая": 175 років
Перший західноукраїнський альманах "Русалка Дністровая" побачив світ у 1837 році в Будапешті (тоді - місто Буда). Видавці книги - учасники літературного гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

"Русалка Дністровая" мала чотири частини — фольклористичну, історико-літературну, перекладну, а також оригінальні твори самих упорядників альманаху.

Девізом видання стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». На думку дослідників, своїм поворотом до народної мови та уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала чималий вплив на розвиток української літератури в Галичині, подальше формування українського правопису.

У наш час у Львові діє музей "Русалки Дністрової", який розміщений у дзвіниці Свято-Духівської церкви — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, де навчалися творці альманаху. Експозиція музею розповідає про історію "Руської трійці", долі її членів, умови, в якій видавався альманах, історію його створення та подальшу долю. А умови створення "Русалки" були непростими: львівська поліція конфіскувала 800 із 1000 надрукованих примірників альманаху. Проте, переслідування українськиї просвітителів з боку тодішньої залишились справою давно минулих днів, а їхній внесок у національне відродження українців - увійшов до історії.




"Собака Баскервілів": 110 років
Одна з чотирьох повістей англійського письменника Артура Конан Дойля про славетного сищика Шерлока Холмса більшості з наших сучасників відома насамперед завдяки знаній радянській екранізації 1981 року з Василем Лівановим у ролі Холмса й Віталієм Соломіним у ролі Ватсона. Між тим, перша в СРСР екранізація твору вийшла десятьма роками раніше - ще в 1971-му. Загалом же у світі вийшло більше двох десятків фільмів, у основу яких ліг драматичний детективний сюжет про собаку Баскервілів. Остання така стрічка з'явилась зовсім нещодавно - у 2011 році у Великобританії. А десять років тому за мотивами повісті створили навіть рок-оперу.



Торік, до слова, один із творів Артура Конан Дойля також був ювіляром - у 1891 році було опубліковане перше з оповідань із серії “Пригоди Шерлока Холмса”. Це – оповідання (автор назвав його повістю) “Скандал у Богемії”. Один із фільмів знаменитого радянського серіалу про Холмса – “Скарби Агри” - був знятий саме за мотивами цього оповідання. Там фігурує Ірен Адлер — єдина жінка, від якої славетний сищик зазнав поразки. До речі, саме у “Скарбах Агри” вперше в серіалі про Шерлока Холмса були використані кадри справжнього Лондона. А паровий катер, на якому, за сюжетом твору, втікали злочинці, у фільмі перейменували на “Діану”, хоча у книзі він звався “Авророю”. Логіка перейменування - зрозуміла, адже кінострічка вийшла за радянських часів, у 1983-му...

ТОП-5 книг-ювілярів 2011 року