"Гаряча" суботня ніч рівненської міліції [РЕПОРТАЖ Частина 1]

Приходжу на чергування близько 20:00. У цей час проводять вечірній розвід — патрульні заступають на службу. Правоохоронців, на диво, дуже мало. З самого ранку і до вечора на полігоні більшість особового складу готувалися до операції «Хвиля». Тому піші патрулі на чергування не вийшли. Вартували цієї ночі лише групи швидкого реагування (далі - ГШР).

У черговій частині старший оперативний черговий - Коля. Люблю потрапляти на його зміну: незважаючи на весь той "дурдом", який тут постійно твориться, він ніколи не втрачає здорового почуття гумору. Коля показує мені патруль, з яким я буду їздити.

— Поїдете на Ювілейний. Хоча тобі вчора треба було прийти: 105 реєстрацій отримали, — розповідає черговий.
— У повний місяць різне буває, — приколюються патрульні.
— Сьогодні теж повний, — кажу.
— Так! Не треба! Сьогодні має бути все спокійно.
— Ну побачимо, — посміхаюся: зазвичай, коли Коля говорить, що буде спокійно, ніч видається особливо «гарячою».

Сідаю в "туксон". Спецавтомобіль, що обладнаний кліткою на задньому сидінні, на усіх вікнах ґрати. Ручок з внутрішньої сторони немає, — самостійно вийти неможливо ніяк. Раніше патрульних в складі ГШР було троє. Один з них їздив у цій клітці разом із затриманими. Йому доводилось несолодко.

Як рівненський журналіст провів ніч у міліції [+Фото]

Тепер патрульних двоє. Хлопці розповідають, що скоро їм видадуть інші машини, а ці віддадуть на райвідділи. Новенькі «Тойоти» уже закупили, проте, поки що вони стоять у гаражах. Це вже не спецавтомобілі, а звичайні авто. Там клітки немає. Тому усіх затриманих доведеться перевозити у наручниках, щоб не кидались на міліціонерів і не вистрибували з машини на ходу.

Район Ювілейного та Боярки ці правоохоронці патрулюють щодня. Вони давно знають, де тут найчастіше п’ють, курять траву і влаштовують дебоші.

Спершу об’їжджаємо двори, потім третю поліклініу. На вулицях поки тихо.

- Просто ще досить рано, - розповідає патрульний. – Окрім того, надто холодно, щоб розпивати спиртне на лавочках. Хоча і взимку нерідко буває: йде п’яний вночі в снігопад без шапки, з розстебнутою курткою та ще й з пляшкою пива.

Їдемо на Боярку. На територї лікарні натрапляємо на компанію підлітків. Хлопці та дівчата сидять за столиком з чипсами.

- Добрий вечір! – вітаються міліціонери.
- Добрий.
- Що ви тут робите?
- Спілкуємось.

Патрульні світять ліхтариком, щоб подивитися чи нема бува у них спиртного.



- Чипси без пива гроші на вітер? – жартує міліціонер.
- Ні, у нас просто чипси...
- Скільки вам років?
- Шістнадцять.
- О котрій годині вдома маєте бути?
- В десять! Але ще немає десяти, - відповідає один з них. (Підлітки уже знають, що після 22:00 не мають права гуляти на вулиці без дорослих – авт.).
- А де живете?
- Тут недалеко, - називають адреси.
- Продиктуйте IMEI, перевіримо чи телефони у вас не крадені.

Поки діти по черзі диктують імеї, патрульний роздивляється «знайоме обличчя».

- А ти то точно повинна знати, що на території цієї лікарні не можна сидіти.
- Чого я? – ніяковіє дівчина.
- Бо я тобі особисто про це уже третій раз кажу, правда?
- Було-було..., - зізнається.
- То скільки, кажеш, років?
- Чотирнадцять…
- А значить ти вдома маєш бути о 21:00. А уже 21:30.
- Ми уже йдемо додому! – виправдовуються підлідки.
- Ідіть-ідіть. І не гуляйте так пізно.

Далі зустрічаємо пенсіонера органів внутрішніх справ. Зупиняємось привітатися. Патрульні розповідають йому, що тепер з ними чергує журналістка. Пенсіонер натомість запитує про мої враження від усього, і додає, що не служив би зараз у міліції нізащо.

Рівненська журналістка провела ніч з міліціонерами [РЕПОРТАЖ]

- З такими законами, які тепер поприймали, міліціонерам геть зовсім зв’язали руки. Якось у моєї знайомої вкрали телефон. Зловмисницю знайшли. Приїжджають до неї і запрошують для дачі пояснень. Вони її запрошують! Хочеш їдь, не хочеш не їдь... Це взагалі жах. Раніше, якщо у нас були всі докази, що це саме вона вкрала, ми одразу доставляли її у відділок, без варіантів. Хоча це не дивно, що приймають закони, які злочинців захищають. Для себе ж стараються.

Я посміхаюсь, бо знаю, що все, що він говорить - правда. Ідіотизм законів, «гуманність» судів, «лояльність» нового КПК… Все це неабияк впливає на щоденну роботу міліції, а злочинці відчувають себе безкарними.

По рації лунає виклик. У Новому дворі сімейна сварка: син ображає матір. Поки шукаємо потрібну вулицю, роздивляюсь шикарні будинки.

- Нічого собі тут хатки...
- Ну! – в один голос погоджується патрульні. – А кажуть, що у нас люди погано живуть.
- Хіба в такі особняки викликають міліціїю по сімейному насильству?
- Звичайно, викликають, і нерідко. От скажи, чого людям не вистачає.



Знаходимо потрібну адресу. Величезний будинок, всередині гарний ремонт, на неблагополучну родину явно не схоже. Матір з сином зустрічають нас разом. На запитання, що у них сталося, наперебій починають розказувати, хто кому заважає жити, хто мав приготувати їсти, хто неправильно запалює камін... Мені важко скласти такі пояснення в єдину картинку.

- То це все через камін? – перепитую в патрульного.
- Це все через пляшку! В таких випадках одразу всі згадують один одному все: і камін, і вечерю, і всі смертні гріхи одразу.



Жінка просить забрати сина до міськвідділу. Патрульні пояснюють, що можуть лише провести з ним профілактичну бесіду, а щоб затримати, вона повинна написати заяву. У такому випадку його можна забрати на три години. А потім, за рішенням суду, можливо, дебошир сплатить 51 гривню. Матір погоджується і пише заяву. Сина забираємо з собою.

Чоловік уже не буянить. Йому близько 30 років. Розповідає, що одружений, має дитину. Проте, жінку до себе забрати не може, оскільки та не погоджується жити з такою свекрухою. Додає, що було б добре, якби мати зовсім з’їхала з хати, щоб не довелося за нею доглядати…

- Куди ви мене везете? – запитує, побачивши, що звернули не в бік міського відділу.
- Спочатку на медосвідчення, а потім на Пушкіна.
- Чого на медосвідчення? Воно мені треба?! – починає нервувати.
- А мені воно треба? – говорить патрульний. – Чи ви думаєте, що більше злочинів в місті немає, окрім ваших сімейних проблем?

Біля лікарні стоїть патрульна машина ДАІ. Поки РПСники ведуть освідчити «сімейника», зупиняюся біля ДАІшника, якого матюкає нетверезий чоловік і вимагає віддати ключі від машини. У міліціонера таке за цей день уже не вперше, він бадуже спостерігає за буйним правопорушником.

- Я вам ще раз пояснюю, в такому стані ви за кермо більше не сядете. Складемо протоколи і підете додому. Чи на таксі поїдете.
- Віддай ключі сюда, бистро! А то я тобі такі проблеми влаштую. Ти ще мене не знаєш!
- П’яний за кермом?[/b] – запитую.
- Та все як завжди. Полюбуйся на лікаря.
- А ти хто така? Чого ти тут стоїш і чо ти тут фоткаєш?
- Погода гарна, от і стою.[
-Я вам тут всім влаштую. Віддай ключі. Зараз-зараз… приїдуть і буде вам.
- Це погроза чи попередження? – сміється ДАІшник.
- Це да! Це погроза!

"Чоловік та його сестра відмовляються копати картоплю": перли зі зведень рівненської міліції [+Фото]

Справді під’їжджає якась іномарка. Виходить солідний чоловік, запитує, що сталося. ДАІшники пояснюють ситуацію. Чоловік втихомирює знайомого.

- Все, досить, сідай в машину, що ти твориш. Складуть протоколи, будем «рішати все в суді».

Не хотіла б я потрапити до такого хама-лікаря на прийом. А тим більше боялась би зутрітись з ним десь увечері на вулиці. Управлінню охорони здоров’я варто було б більше звертати увагу на поведінку своїх працівників, особливо на тих, що сідають п’яні за кермо, кидаються на ДАІшників і журналістів і намагаються «влючити рішалово».

З ДАІшниками прощаюсь і сідаю назад до патрульних.

Працівники рівненської міліції затримали головного редактора

- А «сімейник»-то наш судимий умовно за грабіж. Того і не хотів їхати на освідчення. Розуміє, що нічим хорошим для нього ця історія не закінчиться.
- Тепер посадять точно?
- Може, не посадять, але термін судимості однозначно продовжать. А в листопаді уже б закінчився. «Вдало» на нього мати написала заяву.

Близько опівночі чоловіка завозять у міський відділ, просять чергових «потримати» його там.

- Не більше трьох годин, - каже черговий.
- Ну хоч так. А то зараз він вернеться, ще більше почне «пригати» до мами. І ми знов поїдем...

Патрульні повертаються на свій район, а я залишаюся в черговій частині чекати викликів для слідчо-оперативної групи. Ще вся ніч попереду.

Як ловили неадекватного «угонщика», шукали потерпілого з ножовими пораненнями, вилучали пістолет у відвідувача розважального закладу читайте згодом на порталі OGO.ua.



"Гаряча" суботня ніч рівненської міліції [РЕПОРТАЖ Частина 2]