«Ранкова кава»: в.о. ректора РІС КСУ Людмила Шелюк — про європейську освіту для рівненських студентів [+Відео]

Серед гостей проекту “Ранкова кава” на Рівненському інформаційному порталі OGO.ua цими днями особливо багато керівників вищих навчальних закладів. Адже вступна кампанія-2014 – одна з найактуальніших тем останніх тижнів. Спілкуючись із ректорами і директорами вишів за “Ранковою кавою”, ми прагнемо дати абітурієнтам-2014 та їхнім батькам максимум інформації для свідомого вибору місця здобуття освіти. Нова співрозмовниця ведучої програми “Ранкова кава” Ольги Данилюк — в.о. ректора Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету, кандидат історичних наук доцент Людмила Шелюк.

- Пані Людмило, що пропонує абітурієнту-2014 Рівненський інститут слов'янознавства?

- Наш інститут працює в освітньому просторі Рівненщини і України вже двадцятий рік. У 2015 році ми будемо відзначати його 20-річчя. Якщо порівняти Рівненський інститут слов'янознавства, приміром, з НУВГП чи РДГУ, – звісно, в них давніша історія, але ми маємо свою нішу на освітньому ринку. У нинішніх умовах, коли Україна, попри вкрай складні випробування, розпочала невідворотній шлях до євроінтеграції, надзвичайно важливою є роль кваліфікованих фахівців, обізнаних із мовою, культурою, політикою та економікою країн слов'янського світу — своєрідної сполучної ланки між Україною і Заходом. Саме таких фахівців готує Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету.

Говорячи про спеціальності, за якими готуємо студентів, зазначу, що близько 80% наших спеціальностей мають магістратуру. Цікавим є те, що на спеціальності “менеджмент організацій” маємо дві спеціалізації: “менеджмент у митній справі” та “менеджмент охоронної діяльності”. Це нова спеціалізація, їй лише другий рік, але вона користується широким попитом.



«Ранкова кава»: засновник «Домової служби» Валерій Гусак – про якісні побутові послуги у Рівному [+Відео]

Окремо хочу наголосити на тому, що в 2012 році ми отримали ліцензію та провадження освітньої діяльності за освітніми програми польських вишів — Вищої школи менеджменту у Варшаві та Вищої школи суспільно-природничих наук у Любліні. Згідно з правилами прийому, затверджених у Міністерстві освіти, ми маємо право приймати на ці спеціальності абітурієнтів без ЗНО.

ВІДЕО: розмова з Людмилою Шелюк

- Розкажіть, будь ласка, про цей проект детальніше.

- У рамках цього українсько-польського проекту, погодженого Міністерствами освіти обох країн, ми готуємо студентів за 5 спеціальностями: англійська мова, міжнародний туризм, управління в банківській сфері та фінансах, зовнішня і внутрішня безпека та маркетинг. Хлопці та дівчата отримують студентський квиток у Польщі й користуються всіма правами європейського студента. А згодом отримують диплом Євросоюзу, який визнається і в Європі, і в Україні.

Про створення інтер'єру вашої оселі – у програмі «Ранкова кава» [+Відео]

Навчання триває три роки, тобто шість семестрів. Специфікою навчальних планів є значна кількість годин на вивчення іноземної мови — 10 годин польської та 8 годин англійської мови щотижня. Для того, щоб студенти адаптувались у польському освітньому середовищі, наприкінці кожного семестру вони виїжджають на 10 днів до Польщі. Там вони вивчають специфічні предмети, наприклад, право Польської республіки. Студенти слухають такі курси польською мовою, їх тестують на рівень знання польської. І так відбувається впродовж двох з половиною років. На останній, шостий, семестр, студенти у березні їдуть до Польщі на півроку. Там вони впродовж півроку готують бакалаврську роботу, захищають її, отримують дипломи і вступають до аспірантури — або в Польщі, або в одній із європейських країн, або повернувшись до України.

Погодьтеся, коли дитина їде на навчання за кордон у 17 років — їй важче відразу адаптуватись в іншомовному середовищі, без батьків. Інша річ — коли студент виїжджає до Польщі у 20 років, причому вже побувавши там п'ять разів упродовж попередніх семестрів, володіючи мовою, знання якої постійно вдосконалює періодичне перебування у польськомовному середовищі. Як на мене, наш українсько-польський проект — це ще й хороша можливість для батьків мати дітей під контролем упродовж двох з половиною років, а далі — це вже їхній вибір, чи залишатись у Польщі, чи їхати далі, чи повертатись в Україну. Безумовно, нашій державі потрібні кваліфіковані фахівці з гарною закордонною освітою.

- До речі, а ким працюють ваші випускники?

- Тут є дуже широкий спектр галузей — і державна служба, і комерційні структури, і журналістика... Більше сотні наших випускників працює у митній службі. Чимало їх працює в дипломатичних місіях — приміром, Едуард Фесько працює в Йорданії, Оксана Квасюк працювала у російському посольстві. А наш випускник Олексій Куций був одним із перших директорів Українсько-польського колегіуму в Любліні. Також зазначу, що через свою аспірантуру ми підготували багато кандидатів наук, які нині успішно працюють викладачами РІС КСУ. Загалом, в успішному працевлаштуванні нашим випускникам допомагає те, що ми завжди робили і робимо акцент на поєднанні високої фахової підготовки з досконалим володінням іноземною мовою. На всіх факультетах наші студенти обов'язково вивчають одну романо-германську мову і одну слов'янську.

Більше про проект "Ранкова кава"

- Що ж, бажаємо вам, пані Людмило, багато здібних абітурієнтів, які належно оцінять усі численні переваги навчання у Рівненському інституті слов'янознавства!