«Слов’янський «ікс», або Таємниці граматики»

Рецензія на книгу Григорія Червоного «Слов’янський «ікс», або Таємниці граматики». Рівне: Овід, 2017. 152 с.

Вона актуальна в сучасному світі, оскільки містить нові погляди, тлумачення, відомості, пов’язані з історіями мов та народів. Автор використовує яскраві приклади, які з легкістю запам’ятовують читачі, а разом із ними – і важливу теоретичну інформацію (наприклад, про суфікс -су-). Крім того, кожен із нас зацікавлений у тому, аби знати історію виникнення власного прізвища, а в книзі Григорія Червоного подано цю розгадку.




Композиційно книга складається з двох частин, кожна з яких поділена на окремі статті, що мають свої назви і присвячені тій чи тій темі. Чимало з них допомагає зрозуміти походження літер («Таємниця літери Т – «Тау»», «Таємниця літери Л (L)», «Таємниця літери «Ж» (же) та «J» (дж) та слова ЖРЕЦЬ», «Літера «У», як ідеограма – вознесіння, напрямку, локалізації, звершення та ознаки»), деякі – історію народів (етрусків, фінікійців, філістимлян та ізраїльтян, сербів, арійців), ще інші – тлумачать префікси, суфікси, прізвища, тексти, походження мов. Також у книзі вміщено доповідь Григорія Червоного «Єдина космічна програма людства, сформована древніми євреями», у якій він тлумачить тему сонячного годинника. Автор уважає, що слово, число і будова мови виникли саме в храмі Сонця, що й пояснює у своїх статтях. Часто в книзі натрапляємо на іншу назву Сонця – «Ра», яка входить до багатьох сучасних українських слів (по-Ра – час по сходу сонця – Ра; ранок – Ра на око, сонце в очі; радість – Ра діє, приємна дія Сонця). Панові Григорію вдалося зробити цікаві арифметичні розрахунки, використавши інформацію про те, що кожні 19 років всі фази Місяця поверталися на одні й ті самі числа місяців, а кожні 28 років (сонячний круг) усі дні тижня знову припадають на попередні числа місяців, тому кожні 532 роки християнська Пасха припадає в однаковій послідовності на одні і ті самі числа. Григорій Червоний порахував кількість років, яка відповідає часові проживання в минулому трипільців на території України. Крім того, автор порівняв у вигляді таблиці алфавіти різних мов – етруський, латинський і грецький та подав уривки текстів з інших мов українською транскрипцією з перекладом, що допомагає читачеві порівняти лексичні системи цих мов. Більшість статей не пов’язані між собою, однак деякі доповнюють зміст одна одної. Автор подає відповідний матеріал до кожної з них, упевнено аргументує свої позиції та глибоко розкриває наведені думки чи факти, часто звертаючись до історичних відомостей. Рецензована книга заслуговує позитивної оцінки.

Своєрідна особливість книги – доступна форма викладу, логічність і пізнавальність інформації, вдало дібрані приклади, уміле поєднання арифметичних розрахунків із мовним матеріалом, використання таблиць і схем. Варто наголосити на тому, що книга має міждисциплінарний характер, тому буде цікавою не лише для філологів, а й для істориків, археологів, математиків, географів, астрономів, релігієзнавців. Єдиний мінус – повторення матеріалу в деяких статтях, однак автор сам наголошує про це ще на початку книги.
Отже, рецензована книга варта уваги не тільки тому, що є новим виданням із розгорнутою інформацією про систему становлення граматики, а й подає цікаві приклади, у яких проілюстровано вживання різних літер, зокрема й слов’янського «ікса».

Ірина Місюра, магістрантка Острозької академії