25 березня православні та греко-католики відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з дванадесяти найбільших свят церковного року.
Свято встановили рівно за 9 місяців до Різдва — на згадку про євангельську подію, коли архангел Гавриїл повідомив Діві Марії, що вона стане Матір’ю Спасителя. Про це повідомляє Православна церква України.
Звідки взялася назва і коли з’явилося свято
Назва «Благовіщення» походить від грецького Ευαγγελισμός — «блага звістка». У церковний лексикон вона увійшла через 600–700 років після Різдва Христового. До того свято мало різні назви: «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «Благовіщення Ангела Марії». У VII столітті для всієї Східної Церкви затвердили єдину сучасну назву — Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Святкування розпочалося у Східній Церкві наприкінці IV — на початку V століття. Спочатку свято вважали Господнім, згодом воно набуло статусу Богородичного.
Чому свято не скасовують під час Великого посту
Благовіщення завжди припадає на період Великого посту, проте ніколи не переноситься і не скасовується. Цього дня звершують повну літургію святителя Іоана Золотоустого. Священнослужителі вдягають святкові блакитні або сині облачення — традиційний колір Богородичних свят.
За богослужбовими особливостями Благовіщення порівнюють із Різдвом Христовим та Богоявленням. Богослужіння наповнене урочистими піснеспівами, кілька разів звучить вітальний вигук ангела: «Радуйся!». Богослужбові тексти склали преподобний Іоан Дамаскін, святий Косма Маюмський та Феофан, єпископ Нікейський.
Нагадаємо, що у Рівному планують збудувати перший в Україні храм на честь афонського святого українського походження.
