Проблема поваги до вчителя знову опинилася в центрі уваги. Під час наради з освітянами публічно звернули увагу на тривожну тенденцію — випадки приниження вчителів, зокрема у соціальних мережах. Йдеться не лише про поодинокі інциденти, а про явище, яке поступово набирає системного характеру і потребує чіткої реакції з боку влади, освітянської спільноти та батьків.
Нагадаємо, що мова йде про те, що у соціальній мережі TikTok набирає популярності тривожний тренд: школярі масово знімають відео зі своїми вчителями або публікують їхні фото, накладаючи образливі звуки, лайливі меми чи саркастичні підписи. Ми вже розповідали про це – Булінг вчителів у TikTok: новий небезпечний тренд, який обурив рівнян.
В центрі скандальних відео почали поступово з’являтися і педагоги з обласного центру та області. Тим самим ця ситуація не змогла лишитися поза увагою, як керівництва області, так і управлінь освіти, які стали на захист прав вчителів.
Не можна дозволити паплюжити гідність учителів
Очільник області Олександр Коваль наголосив, що особливе занепокоєння викликає практика поширення відео з приниженням вчителів у мережі. Це питання виходить далеко за межі окремих шкільних конфліктів. Мова про формування суспільного ставлення до професії вчителя, яка і без того переживає непрості часи — через кадровий дефіцит, навантаження та виклики воєнного періоду. Публічне приниження педагогів не лише демотивує самих освітян, а й підриває авторитет школи як інституції.
Олександр Коваль закликав до системної роботи на місцях:
«Закликаю керівників громад, відділів освіти, директорів шкіл постійно комунікувати з вчителями, відслідковувати такі випадки, різко реагувати на них, звертатися до правоохоронців. За таке повинна бути відповідальність, у тому числі батьків. Не можна дозволити паплюжити гідність учителів».
Фактично йдеться про необхідність створення безпечного середовища не лише для учнів, а й для самих педагогів. Адже в умовах, коли вчитель стає об’єктом насмішок чи агресії, навчальний процес втрачає ефективність, а школа — довіру.
Окремий акцент було зроблено і на відповідальності батьків. Ця позиція є принциповою, адже саме сім’я формує базові цінності дитини, зокрема повагу до інших. Якщо ж агресивна поведінка ігнорується або навіть підтримується, це створює підґрунтя для подальших порушень — як у школі, так і поза нею.
Це виклик для освітнього середовища
Позицію щодо необхідності системного реагування на такі випадки підтримують й інші керівники області. Зокрема, перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін наголошує на важливості формування в суспільстві нульової толерантності до будь-яких проявів приниження у школі.
“Ми не маємо права вдавати, що таких ситуацій не існує. Бо вони є. І, на жаль, ми вже бачили наслідки — від глибоких особистих трагедій до випадків відкритого насильства щодо педагогів. Це вже не про «шкільні конфлікти». Це про межі, які були перейдені.
Булінг — це завжди про приниження. Про спробу самоствердитися за рахунок іншого. У школі він набуває різних форм — фізичної, психологічної, кібербулінгу. Але для вчителя найчастіше це слова. Саме слова, які можуть здаватися «жартами», «провокаціями» або «дитячими витівками», інколи ранять сильніше за будь-які дії”.
Експерти також звертають увагу: попри наявність законодавчих механізмів реагування на булінг, ключовим залишається питання суспільних норм. Адже жоден інструмент не буде ефективним без базового розуміння — неповага до вчителя не може вважатися допустимою. Ця проблема має і довгострокові наслідки. На тлі дефіциту педагогічних кадрів дедалі більше випускників профільних спеціальностей відмовляються від роботи в школі. І причиною стають не лише рівень оплати чи навантаження, а й середовище, в якому доводиться працювати.
Управління освіти Рівного відреагувало на ситуацію
Управління освіти Рівного публічно відреагувало на поширення у мережі відео, які принижують честь і гідність педагогів. У відомстві наголосили, що такі матеріали містять нецензурну лексику, а також нерідко супроводжуються російськомовними озвучками, що суперечить не лише етичним нормам, а й чинному законодавству України.
Освітян закликають не ігнорувати подібні випадки. Навпаки — фіксувати факти булінгу, збирати докази та звертатися до відповідних органів, зокрема кіберполіції, юристів або безпосередньо до управління освіти.
У повідомленні також зазначається, що для педагогів, які стали жертвами кібербулінгу, вже напрацьовано чіткий алгоритм правових дій. Окрім цього, вчителі можуть отримати психологічну підтримку у навчально-методичному центрі психологічної служби.
Окремо в управлінні звернулися до батьків із закликом звернути увагу на поведінку дітей у соцмережах. Їх просять пояснювати підліткам наслідки участі в подібних трендах та відповідальність за порушення закону, а також сприяти формуванню поваги до вчителя як ключової цінності освітнього середовища.
Що каже закон: які права вчителя захищені
Українське законодавство чітко визначає: вчитель, як і будь-який учасник освітнього процесу, має право на захист честі, гідності та приватного життя, а прояви булінгу тягнуть за собою відповідальність.
Зокрема, відповідно до статті 307 Цивільний кодекс України, фото- чи відеозйомка особи можлива лише за її згодою. У разі порушення цього права людина може звернутися до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди. Право на конфіденційність і невтручання в особисте життя гарантують статті 31 та 32 Конституція України. Вони забороняють збір, зберігання та поширення особистої інформації без згоди людини.
Окремо закон захищає честь і гідність. Згідно зі статтею 28 Конституції та статтею 297 Цивільного кодексу, кожен має право на повагу до своєї гідності, а будь-які приниження є неприпустимими та можуть мати юридичні наслідки.
Водночас булінг як явище прямо визначений у законодавстві. Відповідно до статті 173-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення, цькування учасників освітнього процесу карається адміністративно. Якщо ж такі дії вчиняють підлітки віком від 14 до 16 років, відповідальність за них несуть батьки або законні представники.
Таким чином, закон надає вчителям достатні інструменти для захисту — однак їхня ефективність значною мірою залежить від готовності суспільства не ігнорувати проблему та реагувати на кожен випадок порушення прав.
