Участь взяли представники близько 70 порід з різних куточків України, а організатором заходу виступила Кінологічна спілка України.
Серед учасників — вишукана шотландська колі на ім’я Лана, яка разом зі своєю господаркою Анастасією Стицюк приїхала з Острога. Їхня сім’я вже понад п’ять років бере участь у таких виставках. Лана має титули юного чемпіона та гранд-чемпіона. Але для Анастасії ці події — не тільки про перемоги.
«Це велика соціалізація для тварини. Вдома — це одне, а коли собака потрапляє в середовище з десятками інших тварин, це зовсім інший досвід. Лана дуже сімейна, і ми разом завжди підтримуємо одне одного», — розповідає власниця.
Породи, що були представлені, вражали різноманітністю: від граційних лабрадорів до мініатюрних бішонів. Один із них — білосніжний песик Рафель, якого привезла рівнянка Лілія Гринюк. Ця собака вже втретє бере участь у виставках і, за словами господарки, став справжнім джерелом натхнення у складні часи.
«Ми вперше спробували — і вже не можемо зупинитися. Ці собаки несуть позитивну енергію, особливо зараз, коли морально і психологічно непросто. Вони лікують душу, наповнюють, дають сили рухатися далі», — ділиться Лілія.
Вона розповіла, що закохалася в цю породу ще тоді, коли подруга попросила на кілька днів доглянути її собаку. Вражена характером і красою тварини, Лілія почала довгі пошуки і лише через два роки, вже у 2022-му, у розпал повномасштабної війни, знайшла свого Рафеля.
Виставка собак — не лише естетика й радість для відвідувачів, але й важлива кінологічна робота. Як пояснює Мирослава Диновська, заступниця голови правління Рівненського обласного осередку Кінологічної спілки України, такі заходи необхідні для підтримки якості порід.
«Оцінювання у рингах відбувається за багатьма критеріями: зовнішній вигляд, анатомія, рухи, пропорції. Все це порівнюється з міжнародним стандартом породи. Ми відбираємо найкращих, щоб ці собаки могли продовжити своє потомство і зберегти високі характеристики породи», — пояснює вона.
Позаду кожної презентації — години підготовки. Чотирилапих учасників миють, стрижуть, вичісують і навіть масажують. У спеціально обладнаних зонах відбувається справжній «dog-beauty salon». Господарі з трепетом готують своїх вихованців, адже часто для них ці виставки — більше, ніж просто конкурс.
Це також простір для спілкування, обміну досвідом, знайомства з однодумцями. І навіть якщо собака не займає призове місце, її участь уже є перемогою — у соціалізації, визнанні та любові.
«Ми не змагаємося за кубки. Найголовніше, що можемо дати один одному — це тепло, відданість і турботу. Кожен з нас прийшов сюди, бо любить свою тварину, а вони відповідають нам взаємністю. Вони — наші антидепресанти», — каже ще одна учасниця з Києва, яка привезла корні.
У ці непрості часи, коли українці щодня шукають бодай краплину стабільності, любові та радості, подібні події мають особливе значення. Вони наповнюють добром, створюють простір для емоційного відновлення і нагадують, що поруч завжди є хтось, хто просто хоче дати лапу і подивитися в очі — без жодного осуду, просто з любов’ю.
