У ніч з 31 жовтня на 1 листопада, коли, за легендою, душі померлих блукають вулицями, частина українців відзначає Геловін. Проте, як зазначають мовознавці, навколо назви цього запозиченого свята, батьківщиною якого є Ірландія, досі існує чимало суперечок.
Мовознавиця Ольга Васильєва пояснила мовні тонкощі написання:
- Буква «Г» замість «Х»: Згідно з чинним українським правописом (§ 122), англійський звук [h] (як і [g]) у загальних назвах переважно передаємо буквою «г»: гандбол, гіпотеза, горизонт. Тому, за правилом, правильно писати Геловін (з наголосом на останньому складі), а не «Хелловін».
- Одна «л»: У загальних іншомовних назвах подвоєння літер переважно не зберігається (§ 128). Назва свята походить від слів All Hallow’s Eve (Вечір усіх святих), а саме слово hallows є загальною назвою, тому правильно писати з однією «л».
Мовознавиця додає:
Слово «Геловін» можна знайти в журналі «Всесвіт» ще за 1973 рік та у працях відомого українського мовознавця Олександра Пономарева.
Українські альтернативи для нечистої сили
Незважаючи на те, що Геловін є унормованою назвою, в Україні пропонують використовувати низку альтернативних слів. Ці назви підкреслюють зв’язок із давніми слов’янськими віруваннями:
- Велесова ніч
- Нéчистéнь
- Страшвечір
- Діди
- Відьмóніч
Багато хто вважає, що Велесова ніч, яку наші предки відзначали у ту ж пору, має подібний зміст: у цей час вшановували бога Велеса та вірили, що душі померлих приходять до живих.
