Губить людей не пиво…

— Наше ж пиво натуральне, без консервантів, без стабілізаторів різного роду. Саме таке пиво п’ють за кордоном. Ми такої лінії будемо дотримуватися і надалі, одночасно піднімаючи його стійкість, — заявив Анатолій Ситник.
За даними лабораторних досліджень, рівненське пиво за своїми смаковими і поживними речовинами вигідно відрізняється від пастеризованого, обробленого консервантами та стабілізаторами. “Живе” пиво зберігає весь комплекс амінокислот та вітамінів.
За словами директора, нинішнього сезону підприємство спрацювало краще, ніж минулого. Спостерігається ріст виробництва на 8,3 відсотка, ріст обсягів реалізації та товарної продукції. До того ж, як вважає директор, цьому сприяв ще й природний фактор. Цьорічне літо видалося надзвичайно спекотним і пива місцевого виробництва катастрофічно не вистачало.
Основна проблема, над якою нині працюють рівненські пивовари — це продовження терміну придатності пива. Термін зберігання цього напою напряму залежить від стану технологічного обладнання, адже продукт не повинен контактувати з чорними металами. Відтак заміна існуючого обладнання на обладнання з нержавіючої сталі, за словами директора, дасть можливість збільшити стійкість до 15-20 днів. На сьогодні стійкість рівненського пива в залежності від сорту становить 8-10 діб.
У нинішньому році завод розширив торговельну мережу. Додатково придбали обладнання на тридцять сім торгових точок і віддали частину в оренду для торгівлі рівненським пивом в області. По місту Рівному договорів на торгівлю пивом заключено у межах трьохсот. До речі, за словами директора, десять років тому рівненські пивовари постачали свою продукцію у 120 магазинів, хоча іншого пива, крім рівненського, тоді просто не було.
Більшість рівнян пам’ятають такий вид продукції рівненських пивоварів як пиво “Бергшлос”, яке з’явилося у 1991 році з нагоди 90-річчя з дня заснування акціонерного товариства “Бергшлос”. Через високу собівартість цього пива його випуск довелося призупинити. Проте, за словами директора, як тільки-но виробництво розпочне працювати на новому обладнанні, розлив пива цього виду буде відновлено. Тим більше, що рівнянам воно припало до смаку, оскільки в ньому присутній натуральний мед.
Попри оптимістичний настрій керівництва пивзаводу, не можна не помітити того, що рівненське пиво досі так і не стало популярним серед шанувальників цього напою. Можливо, люди ще не перепробували пива від інших виробників, щоб знову повернутися до свого, або ж не бачать різниці між пивом пастеризованим і непастеризованим. Або ж просто цій продукції потрібна реклама.
Принаймні хотілося б, щоб традиції рівненських броварників знайшли своє продовження і в наші дні. Адже перші згадки про Рівненський пивзавод датуються 1859 та 1861 роком. На території нинішнього пивзаводу активно на початку минулого століття працювало і акціонерне товариство “Бергшлос”. На заводі навіть зберігається етикетка з пляшки від такого пива.
Тим часом, за даними інформагентств, протягом першого півріччя поточного року підприємства ЗАТ “Укрпиво” збільшили обсяги виробництва пива на 25,2% порівняно з аналогічним періодом 2001 року. Заступник генерального директора ЗАТ “Укрпиво” Галина Коренькова повідомила, що за шість місяців цього року підприємства “Укрпива” виробили майже 49 млн. 500 тис. декалітрів (дав) пива проти 39 млн. 500 тис. дав за січень-червень 2001 р.