Олексій, 60 років, пенсіонер.
— Ми сьогодні в такому стані, що не завжди можемо самі собі допомогти. У Західній Європі такої ситуації нема. Якби запитати олігарха, чим би він допоміг — це було б правильно. Я простий чоловік і живу разом з жінкою на мізерну пенсію. Було б щось зайве — я б поділився. Але ж нема! Інше питання про львівську трагедію. Я своїм бодай чимось, але допоміг.
Стефаній, священик Української православної канонічної церкви.
— Ми підтримали б тамтешніх людей своїми молитвами. Це велика біда, але на все є Бог.
Ірина, 16 років, одинадцятикласниця рівненської ЗОШ №20.
— На мою думку, можливість допомоги залежить від нашого матеріального становища. Мабуть, від мене допомога не залежить. Хіба що тільки підтримаю їх морально. Але дорослі повинні розглядати ці проблеми і допомагати.
Олександр, 22 роки, прапорщик МВС.
— Можливо, підтримав би фізично. Якби туди для ліквідації наслідків повені набиралися люди, я зміг би поїхати в потерпілі країни.
Богдан, 28 років, працівник приватної фірми.
— Запросити їх до нас, щоб, коли вони повернуться до себе, то зрозуміли, що в них набагато краще, ніж у нас.
Чим би ви допомогли мешканцям Західної Європи, які постраждали внаслідок повені?
Олександра, 53 роки, безробітна.
— Грішми я б не змогла допомогти. Можливо, одягом. Справді, це велика біда, яку важко витримати й пережити. Те, що показують по телебаченню — страхіття. Я співчуваю людям.
Поділитися:
