Це питання регулюється статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і саме вона визначає перелік категорій громадян, які мають законне право на відстрочку або повне звільнення від служби.
Передусім мобілізації не підлягають особи, які досягли 60-річного віку — це граничний вік для перебування у військовому обліку. Також звільняються від служби ті, кого медико-лікарська комісія визнала непридатними до несення військової служби за станом здоров’я. Оцінювання проводиться відповідно до переліку захворювань, затверджених наказом Міністерства оборони №402.
Серед найбільш поширених підстав для тимчасової відстрочки — сімейні обставини. Зокрема, це стосується осіб, які:
* доглядають за батьками з інвалідністю І чи ІІ групи або за іншими родичами, які потребують постійної опіки;
* є єдиним опікуном дитини з інвалідністю;
* виховують трьох і більше неповнолітніх дітей;
* мають дітей, які мають інвалідність І або ІІ групи віком понад 18 років;
* є утримувачами члена сім’ї, який загинув під час бойових дій.
Окремо вказано, що відстрочку також можуть надати працівникам підприємств оборонного комплексу, критичної інфраструктури та органів влади — за умови їх офіційного бронювання.
У разі встановлення статусу «непридатний до служби» за медичними показаннями, висновок лікарської комісії має бути підтверджений Центральною ВЛК — без цього він не набуває чинності.
Загалом законодавство прагне дотримати баланс між потребами армії та правами громадян. У складних умовах воєнного стану важливо не лише виконувати закон, але й зберігати людяність та розуміння у підході до кожної конкретної життєвої ситуації.
