Про це інформує Сусільне.Рівне.
Лунниця – це прикраса у формі півмісяця, що мала оберегове значення. Вона могла бути виготовлена з різних матеріалів – бронзи, срібла чи навіть кістки. Соціальний статус власниці часто визначався саме матеріалом підвіски.
У фондах центру “Пересопниця” зберігається близько десяти таких артефактів, деякі з них експонуються у виставковій залі. Частину лунниць передали місцеві жителі, а частину знайшли під час археологічних розкопок.
Історія походження та розвиток лунниць
Лунниці з’явилися ще в добу бронзи та поширилися Європою, дійшовши до Київської Русі. Їх носили як талісмани, що символізували місяць та жіноче начало.
З приходом християнства з’явилися варіації лунниць із хрестиками чи зображенням виноградної лози, що символізували поєднання язичницьких і християнських вірувань.
Найдавніші зразки датуються X-XI століттям, а загалом цей вид прикрас проіснував до XIV століття. Ювеліри виготовляли їх у майстернях, а деякі могли створювати навіть у самій Пересопниці.
Цікаво, що лунниця вважалася не лише оберегом, а й сакральним символом. Деякі дослідники припускають, що півмісяць під ногами Богородиці на іконах – це еволюційний розвиток цього символу.
Виставка лунниць у “Пересопниці” дає змогу побачити унікальні пам’ятки давньої культури та краще зрозуміти світогляд наших предків.
