У Рівному відбувся щорічний патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», який об’єднав понад 500 учасників. Ця акція, що проводиться по всій країні вже восьмий рік поспіль, має на меті вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя у боротьбі за незалежність та свободу України. Перед стартом учасники схилили голови у хвилині мовчання, віддаючи шану полеглим воїнам.
На дистанції вийшли представники найрізноманітніших категорій населення — від військовослужбовців та рятувальників до вчителів та людей з інвалідністю, що підкреслило загальнонаціональне значення цього заходу.
Кожен, хто вийшов на старт, мав символічний нагрудний номер з іменем Героя, за якого він біг. Це перетворило спортивну подію на глибоко особисту та емоційну. Заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко наголосив, що сьогоднішній забіг — це не про рекорди, а про шанування.
Щороку на Рівненщині велика кількість учасників. Сьогодні ми не встановлюємо рекордів, а вшановуємо наших захисників. Дякую усім за небайдужість, гідне вшанування памʼяті Героїв і популяризацію здорового способу життя,
– зазначив він.
Особливо зворушливими були історії тих, хто біг за своїх рідних. Олександр Кривцов, батько загиблого Героя України Максима Кривцова на псевдо «Далі», подолав дистанцію у 10 кілометрів. Він розповів, що його син, який загинув у січні 2024 року, за життя завжди заохочував його до тренувань.
Коли Максим був живий, він завжди казав мені: “Тату, тренуйся щодня, а не від змагання до змагання”. І коли 7 січня 2024 року він загинув, я вже не можу його не слухати. Тому стараюся тренуватися щодня. Сьогодні біжу не лише за Максима. У мене є ще багато імен, які хотів би написати на номері. Тож нині біжу ще й за Іллю “Бетмена” Долматова, який рівно два роки тому загинув на фронті. Він теж Герой України,
– поділився Олександр.
Дмитро Лакіза, член бігового клубу «Rivne Running Club», біг за свого друга Дмитра Свідерського, який загинув у 2015 році.
Він був молодим, спортивним хлопцем із правильними цінностями, але вже 10 років його немає поруч. У кожному забігу, молитві та спогадах я знову й знову тримаю пам’ять про нього живою,
– розповів він.
Участь у забігу також взяли вдова та друзі Андрія Яремчука, який загинув у січні 2024 року, а також вчителька Олена із сином , які бігли за випускників ліцею №22, що навіки стали в стрій, та за родича Юрія Павлюка, полеглого на Донеччині.
Долучилися до акції й працівниці пресслужби Рівненської ОДА, які вшанували пам’ять воїнів Олександра Дещинського та Сергія Сала.
Забіг «Біжу за Героїв» у Рівному вкотре довів, що пам’ять про тих, хто віддав найцінніше за свободу країни, живе в серцях українців. Це не лише спортивна подія, а глибоке шанування та усвідомлення ціни нашої незалежності.
Фото: Рівненська обласна державна адміністрація
