Паніка — найгірше: психолог 155 бригади розповіла про душевні негаразди наших захисників

Наталія Бірюкова

Костопільчанка Наталія Бірюкова, депутатка Костопільської міської ради на Рівненщині, має чоловіка і сина, які воюють на фронті. Сама пані Наталія залишила цивільне життя і вдруге мобілізувалася, щоб допомагати захисникам, але вже як військовий психолог.

Молодший лейтенант, військовий психолог 155 окремої механізованої бригади Наталія Бірюкова з грудня 2024 року допомагає нашим хлопцям, які воюють на Покровському напрямку, долати душевні негаразди. Вона наголошує: «кожен, хто воював, потребує психологічної підтримки».

Паніка — найгірше, що може бути

За словами психологині, основне її завдання — навчити бійців правильно комунікувати та долати паніку й страх. Вона пояснює військовим, що їхній стан — це «нормальна реакція на ненормальну ситуацію».

Реклама

Якщо хоча б одна людина в групі панікує — це миттю поширюється, а паніка у всій групі є найгіршим, що може бути. Бо в такому стані людина собою керувати не може. Хлопці не розуміють, що з ними відбувається, думають, що це слабкість і що це лише у них так,

— розповідає пані Наталія.

На бесідах бійці дізнаються про реакції організму на бойовий стрес та вчаться, «як опанувати себе при паніці, в ступорі, при нападах агресії чи істерики».

Робота на місці та життєві плани

Основне завдання психолога — допомогти бійцю знайти в собі ресурс. Наталія Бірюкова та її колега вирішили «їздити у підрозділи і на місці з хлопцями працювати», оскільки не всі можуть дістатися пункту психологічної допомоги.

Реклама

Розмови є конфіденційними та відбуваються на другий-третій день після виходу військових з позицій. Вони спілкуються «на різні теми: про сім’ю, про цивільне життя, вони пригадують свої найкращі моменти, будують плани на майбутнє. Бо життя продовжується». Якщо ж психолог бачить загрозливий стан, вона інформує про це командира для надання глибшої допомоги.

Свою місію Наталія Бірюкова резюмує так: «Раніше у мене були 300-ті видимі, тепер у мене 300-ті невидимі. Від цих хвороб кров не тече, їх наче не видно. Але вони є, від них течуть сльози. Та, як то кажуть, чоловіки не плачуть, у них очі пітніють».

Джерело: Костопільська міська рада

Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху