Замальовка
Облізлий день карапкається в двері,
Обшерхлі фарби цикають теплом.
Повицвітали літні акварелі-
Графує осінь зламаним пером.
Етюд
Мандрує Січень в Старий, Новий рік,
На голих гілках композиції казкові.
У лепту канув знов черговий рік,
А сніг, як завжди, тане на долоні.
Різдво
Різдвяна ніч, казкова щира мить.
Блаженство в хатах, в душах загалом,
В куточку дідух під іконою стоїть,
Родина вся зібралась за столом.
У Буковелі
(акровірш)
У Карпатах осінь з довгими ногами,
Б родить наче шльондра, збуджує серця.
У кохає в росах ніжними піснями.
К лекотом пташиним тішить без кінця.
О глянись на вчора, не спіши сьогодні.
В се воно у тебе, в принципі, було,
Е ротичні ночі і звабливі зорі-
Л іто пролетіло, наче й не було
І лише зостались згадки Буковелі
Зимове освідчення
В зимовому освідченні свій жанр,
Слова нещирі змерзнуть на морозі.
Фужер вина “За наших милих дам”
Без почуттів, – проллється на долоні.
В зимовому освідченні свій стиль,
Своя невпинна сутність і бажання,
Переживання, недовіра, біль,
Блаженний трунок й непросте чекання.
В зимовому освідченні свій шик,
Свій антураж без зайвих компліментів,
Коханої очей казковий блиск –
Все зрозуміло, й не потрібно аргументів…
