Рівненський драмтеатр закрив сезон виставою «За двома зайцями». А по завершенню підсумували цей театральний рік та привідкрили завісу нового сезону.
Сучасна класика, оркестр та світові хіти
Закривати театральний сезон комедією «За двома зайцями» — рішення, яке виявилося напрочуд вдалим. Класична п’єса Михайла Старицького у постановці Рівненського драмтеатру не виглядає музейним експонатом чи даниною традиції. Навпаки — вона звучить сучасно, динамічно і легко знаходить спільну мову з глядачем.
Якщо ви досі не бачили цього прочитання, знайдіть можливість і виправте власну помилку. Так, тут є класичні Проня і Голохвастов, куми, родинні розбірки, знайомі з кінофільму “галстук” і “чепчик”, книжково прописана Галя і ще чимало іншого. Твір не переписали на новий лад, але неймовірно освіжили – фрази, відсилки, натяки, танці та музика – усе це елементи сучасності, які органічно доповнили класику. У результаті вистава не втрачає свого першоджерела, але водночас сприймається актуальною. Адже історія про людські амбіції, марнославство, бажання здаватися кращим, ніж є насправді, — і сьогодні залишається впізнаваною.
Окремо варто відзначити музичне оформлення. Вистава буквально наповнена ритмом: живі вокальні номери, танці, ансамблеві сцени створюють відчуття свята. Музика у виконанні живого оркестру, сам дирижер – невід’ємний персонаж. Тут поєднали сучасні українські хіти, наприклад, про балувану Галю, та світову класику – тексти, написані спеціально для вистави, але мелодії не сплутаєш ні з чим. Супроводжують усе танці – віддамо належне балету та балетмейстеру, бо ж органічно спели в одне елементи сучасного та традиційного!
Чи варто говорити про акторський склад? Варто вкотре стоячи аплодувати! Кожен на своєму місці, в своїй стихії. Кожен персонаж має власний характер, але водночас залишається частиною загальної історії. Саме завдяки цій командній роботі гумор звучить природно, а знайомі репліки не здаються награними.
Особливе враження залишає фінал. Історія отримала справжній хепі-енд. А пісня «Тримайся!» (на мотив Don`t warry, be happy) несподівано виходить за межі сцени. У сьогоднішній Україні це слово давно набуло особливого змісту. Воно звучить як підтримка, як побажання і як нагадування, що навіть у найважчі часи не можна втрачати віру в себе й людей поруч.
І ми не здамося!
Після завершення вистави до глядачів вийшов директор і художній керівник театру Володимир Петрів. Він наголосив, що цей сезон вкотре довів: театр продовжує працювати, створювати нові вистави й підтримувати людей навіть у складний час.
«Дякуємо нашим захисникам і захисницям, які дають нам можливість працювати, творити і стверджувати життя. Треба продовжувати життя, працювати. І, як ви почули у виставі, не здаватися. І ми не здамося».
За словами директора, офіційно театр завершив 86-й сезон, хоча його історія значно довша.
«Я дякую всьому колективу — тим, хто працює на сцені і за лаштунками, нашим світло- і звукорежисерам, працівникам цехів, оркестру, усім, хто щодня робить театр. Дякую за сміливість і за те, що ми творимо, незважаючи ні на що. І, звичайно, дякую нашим глядачам. Без вас ми — ніхто. Ми працюємо для вас і дуже цінуємо вашу відданість театру».
Вистава «Мами» стала одним із головних проєктів сезону
Упродовж сезону театр не лише випускав нові вистави, а й продовжив реалізовувати соціальні проєкти. Одним із найважливіших стала вистава «Мами», присвячена матерям загиблих, зниклих безвісти та полонених українських військових. Як розповів Володимир Петрів, із виставою «Мами» колектив уже побував у дев’яти обласних центрах України. До кінця проєкту планують відвідати сімнадцять міст.
«Цю виставу ми безкоштовно показуємо матерям загиблих, зниклих безвісти або тих, хто перебуває в полоні. До театрів їх привозять із різних громад області, де ми виступаємо. Після вистави просимо написати листи про своїх синів. Ми хочемо створити цифрову Книгу пам’яті, а в майбутньому, якщо вдасться залучити міжнародний грант, видати такі книги в кожному регіоні».
Колектив гастролює навіть у регіонах, які регулярно потерпають від російських обстрілів. Одну з таких поїздок директор театру пригадав під час закриття сезону.
«Ми почали тур із Дніпра. Коли їхали туди, майже всю дорогу була повітряна тривога. Приїхали в місто — тривога припинилася. Два дні, поки ми були в Дніпрі й грали виставу, сирен не було. А щойно виїхали за межі міста — тривога знову почалася. Хтось скаже, що це збіг. Я думаю, Господь дозволив нам зіграти цю виставу для тих матерів, яких привезли з усіх куточків Дніпропетровщини».
За словами Володимира Петріва, соціальний проєкт має ще одну важливу складову — допомогу українським військовим.
«Ми не любимо хвалитися, але завдяки цій виставі вдалося зібрати 300 тисяч гривень. За ці кошти придбали наземний роботизований комплекс і передали його першому батальйону 104-ї окремої бригади територіальної оборони. Він допомагає вивозити поранених і доставляти боєприпаси на передову. І це стало можливим завдяки нашим глядачам».
Чим театр відкриє новий сезон
Попри завершення театрального року, у драмтеатрі вже готуються до нового сезону. Усі творчі плани поки не розкривають, однак дату першої вистави вже визначили.
«Не хочу багато говорити про плани. Але вже можу сказати, що 6 вересня ми відкриємо 87-й театральний сезон виставою “Гамлет”. Вона два з половиною роки не була в репертуарі театру з відомих причин — нам просто не вистачало чоловічого складу. Зараз вдалося зібрати команду, і ця вистава знову повертається на сцену».
У театрі переконані, що новий сезон стане продовженням роботи, яку колектив веде вже четвертий рік повномасштабної війни. Це не лише нові прем’єри та гастролі, а й благодійні покази, підтримка військових і зустрічі з людьми, для яких театр часто стає місцем, де можна хоча б ненадовго знайти сили рухатися далі.
