У Рівному знову видавали гроші Кому експериментально, кому — за традицією

Про ідею впорядкувати систему виплат компенсацій з ощадкнижок колишнього СРСР, яка виникла у керівництва Спілки ошуканих вкладників, ми вже розповідали. Йшлося, зокрема, про складання списків, згідно з якими люди зможуть прийти до каси всього двічі. Перший раз для того, щоб записатися, другий — щоб отримати гроші. Тобто, за задумом авторів ідеї, вже не слід з вечора займати чергу й цілу ніч чергувати біля дверей. Нагадаємо: експеримент поводиться лише в кількох рівненських відділеннях Ощадбанку.
Як і в кожній справі, тут є плюси та мінуси. Більше того, експеримент висвітлив проблеми, про які раніше й гадки ніхто не мав. Але спочатку про позитив. Вранці в середу біля відділення Ощадбанку, що на майдані Незалежності, вже не було видно величезної черги, яка збиралася тут раніше у дні виплат компенсацій. Після обіду безпосередньо перед віконцем, де видавали по 50 гривень, стояло не більше 15 чоловік. Черга помітно “помолоділа”. Якщо раніше в ній були люди переважно похилого віку, котрі мають час, бо перебувають на пенсії, то зараз стояли і зовсім молоді нащадки вкладників Ощадбанку колишнього Союзу. При старій системі виплат вони не могли отримати грошей через брак часу. До речі, черга просувалася досить швидко. Більшість відвідувачів завчасно переоформили ощадкнижки на новий зразок. Раніше, скажімо, на обслуговування однієї людини потрібно було не менше 20 хвилин, тепер же — не більше двох.
З певними проблемами зустрілися ті, хто прийшов отримувати гроші на вулицю Петлюри. На дверях висіло оголошення про те, що 50 гривень видаватимуть у відділенні банку на вулиці Кіквідзе, біля залізничного вокзалу. А тут лише переоформлюватимуть книжки. У першій половині дня біля дверей відділення на вул. Кіквідзе стояла черга приблизно з 30 чоловік. У приміщення пропускали за списком. Нічого доброго про експеримент почути не вдалося. Люди жаліли за старою системою. Дехто нарікав на те, що існувало кілька списків. Уявіть: вкладник прийшов і записався під номером, наприклад, 17. А у день виплати він, з незрозумілих причин, вже стає 317. Одна жінка скаржилася, що сьомий раз приїздить до Рівного з села і нічого не може зрозуміти в тих списках. Чоловік зі Львова взагалі був дуже категоричним. Сказав, що той експеримент він бачив “десь”. З’ясувалося, що мешкав колись він у нашому місті, поклав гроші на книжку. Тепер він — львів’янин. Має роботу. А зараз, почувши про надходження чергового траншу та взявши відгул, приїхав до Рівного отримати своїх 50 гривень. Про експеримент та про необхідність попереднього запису людина і гадки не мала. А якби і мала, то як змогла б записатися? Таких, як він, було чимало.
Ясно, кожне нововведення потребує вдосконалення. Щодо згаданого експерименту, то тут дається взнаки обмаль інформації. Люди не знають, хто конкретно проводить запис і хто несе відповідальність за правильність складання списків. Невідомо, як бути тим, хто змінив місце проживання, а вклад знаходиться в ощадкасі іншого населеного пункту. Чи можна перевести ці гроші і чи нараховуватиметься на них компенсація?