Ці тварини є одними з найменших, але водночас найцікавіших оленів світу, що існують на планеті вже близько 15–35 мільйонів років і майже не змінилися з доісторичних часів.
Китайський мунтжак – це невеликий олень, що походить з Азії, зокрема з Півдня Китаю, Тайваню та Японії. У дикій природі ці тварини мешкають у вічнозелених лісах, трав’янистих луках, чагарниках та густих заростях. Вони ведуть усамітнений спосіб життя, полюбляючи ховатися в тіні та досліджувати свою територію. Мунтжаки активні як вдень, так і вночі, але завжди залишаються дуже обережними.
Однією з найдивовижніших особливостей мунтжака є його здатність видавати звуки, схожі на гавкіт собаки. Саме тому його ще називають “гавкаючим оленем”. Коли тварина злякана, збуджена чи насторожена, вона видає короткі, гучні “гав-гав”, попереджаючи інших про небезпеку. Це дуже практична комунікативна особливість, яка й дала йому таке прізвисько.
Мунтжака легко впізнати за його компактним розміром: висота в холці становить 40–55 см, довжина тіла – 90–110 см, а середня вага – 15–20 кг. Вони мають рудувато-коричневе хутро та характерні темні смуги у формі літери “V” на голові. Самці вирізняються короткими нерозгалуженими рогами та видовженими верхніми іклами, що трохи виступають з-під губи.
Зазвичай мунтжаки харчуються травою, листям чагарників та опалими фруктами. Оскільки це не стадна тварина і вона територіально прив’язана, розмір життєвого простору однієї особини залежить від кількості доступної кормової бази.
У дикій природі мунтжаки живуть не більше 10 років, тоді як у неволі їхній вік може сягати 20 років. Важливо зазначити, що в Європейському Союзі цей вид включений до списку чужорідних інвазійних видів.
Для нових мешканців у Рівненському зоопарку було створене максимально комфортне середовище. Їхній новий вольєр відтворює природні умови з кущами, деревами, галявинами на сонечку та затишними будиночками, де тварини можуть сховатися та відчувати себе безпечно. Мунтжаки вже трішки освоїлися, вони тихі, обережні, граційні, надзвичайно цікаві та спостережливі. Поступово вони звикають до уваги з боку відвідувачів.
