Щороку в серпні село Великі Сорочинці, що в Миргородському районі на Полтавщині, немов магнітом приваблює майстрів, торговців та туристів. Упродовж тижня ось уже десять років поспіль тут відбувається Національний Сорочинський ярмарок. Це не просто відроджена традиція, велика торгова акція. Його сміливо можна назвати унікальною мистецькою подією. Щодня й щохвилини в різних куточках ярмаркового поля відбуваються концерти й театралізовані дійства за участю гоголівських персонажів, конкурси та презентації. Тут можна освоїти ази традиційних ремесел, скажімо, гончарства чи ковальства, побачити, як створюються вишиванки, навчитися грати на сопілці, послухати бандуриста чи сфотографуватися із справжнім пишновусим козаком.
Ярмарок, як справжній український господар, приймає всіх гостинно та відкрито. І буковинська вишивальниця, і поліський різьбяр, і узбецький продавець прянощів, і грузинський винороб тут почуваються вільно. Кожен, хто привіз свій крам на ярмарок, готовий розповісти цілу історію про його створення.
А мешканці Великих Сорочинців охоче беруть на квартиру туристів, які прибувають з усієї України. Житло можна було забронювати попередньо, або знайти на місці, приїхавши на ярмарок. Торговці ж ночували переважно у наметах або власних авто.
Та й спати, якщо чесно, було ніколи — ярмаркове життя вирувало майже до самого ранку. Торгівля продовжувалася допізна, а потім кожен міг знайти розвагу на свій смак. На ярмарковому полі були парки атракціонів, пивне містечко, численні ресторанчики та кафе. На головній сцені концерти фольклорних колективів змінювалися виступами популярних гуртів, рок-виконавців та ді-джеїв. Темряву серпневої ночі розривали лазерне шоу та феєрверки.
Що ж до пропонованого товару, то найголовніший крам на Сорочинському ярмарку — сорочки. Кожен третій торговець пропонує вишиваний одяг для дорослих та дітей. А ще — вишивані скатертини та рушники, ткані гобелени та доріжки. Чимало на ярмарку й дерев’яного та глиняного посуду, предметів інтер’єру, прикрас та оберегів, плетених з рогози капців та солом’яних капелюхів.
Для солідних покупців організована так звана промислова зона. Тут понад 250 українських та закордонних виробників пропонували чимало корисного: від мінеральної води та хліба до великого промислового обладнання та залізничних вагонів. І кожен припрошував та нахвалював.
Крім того, гості ярмарку, які були тут упродовж усього дійства з 13 до 17 серпня, мали нагоду відвідати меморіальний музей класика літератури Миколи Гоголя, який увічнив Великі Сорочинці у своєму творі. Або ж побувати у Спасо-Преображенській церкві, спорудженій у XVIII столітті за сприяння гетьмана Данила Апостола. Вважається, що Микола Гоголь був хрещений саме у цьому храмі.
Звісно ж, крім красот та цікавинок, були в організації ярмарку й певні недоліки, здебільшого побутового характеру. Але хай про них розкаже хтось інший. Розглядаючи фото та перебираючи сувеніри, привезені з Великих Сорочинців, повторюю слова, які стали віршованим слоганом серпневого тижня у Великих Сорочинцях: “Тут можна все продати та купити, потанцювати, поспівати, відпочити, помилуватися красою України — і на наступний рік приїхати неодмінно!”
