У відділі мистецтв Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відкрилася виставка художньої вишивки «Спадок». На експозиції представлено рушники та вишиті картини середини ХХ століття з села Світанок Рівненського району.
Ці вироби виконані техніками хрестик і художня гладь, а їхні авторки — майстрині Марія Онищук та Ніна Жильчук. Роботи зберегли дух епохи, відображаючи побут, смаки та мистецьке бачення жінок повоєнних років. Усі експонати належать до приватної збірки художниці та викладачки Ірини Локшук, яка є ініціаторкою створення виставки.
Про ідею та родинну історію
Як розповідає рівнянка Ірина Локшук, історія виставки почалася з родинної знахідки, що випадково відкрила цілий пласт минулого. Минулого року разом із братом вона успадкувала стару дерев’яну хату в селі Світанок Рівненського району. Усередині помешкання, яке понад століття служило кільком поколінням їхнього роду, збереглися справжні скарби — стародавні скрині, ікони, рушники, картини, створені руками прабабусь і бабусь. Саме ця неочікувана знахідка стала поштовхом до ідеї створити виставку «Спадок» — як спосіб зберегти пам’ять про предків і показати, що навіть звичайні побутові речі можуть розповісти велику історію родини, краю й часу.
«Минулого року ми з братом отримали у спадок 100-річну дерев’яну хату в селі Світанок. Разом із нею — і всі вжиткові речі, які збереглися там: стародавні скрині, ікони, рушники, картини. Це справжній “скарб”, який належав нашим пращурам — дідусям і бабусям. Саме цей родинний спадок і став основою для виставки».
Про речі, що зберегли тепло поколінь
Авторка колекції згадує, що вишивання було важливою частиною життя її предків — не лише як творчий процес, а як невід’ємна складова побуту й душевного спокою. Прабабуся Марія та бабуся Ніна вишивали у вільний від польових робіт час, створюючи рушники та картини. Ними прикрашали оселю, передавали естетику, світогляд і духовність свого покоління. Для жінок того часу вишивання було своєрідною мовою серця — через орнаменти вони висловлювали любов, віру, турботу про дім і родину. Саме завдяки цій праці, сповненій терпіння й тепла, до наших днів дійшли речі, що зберігають у собі подих епохи та енергетику роду.
«Прабабуся Марія та бабуся Ніна дуже любили вишивати. Тому нам дісталося так багато вишитих виробів. Кожен рушник чи картина — це не просто оздоба, а фрагмент життя, емоцій, любові до праці та краси. Зазвичай такі речі створювали у вільний від господарських робіт час, і вони зберегли дух жіночої творчості та домашнього затишку».
Про цінність родинних реліквій
Ірина Локшук переконана: кожна збережена річ має не лише історичну, а й глибоку духовну вагу. У кожному рушнику, картині чи іконі — відчутна енергетика рук, що їх створювали, тепло серця і турбота про дім. Це не просто предмети побуту чи елементи декору. Це мовчазні свідки часу, які зберігають пам’ять про покоління, їхні мрії, радощі й випробування. Саме через такі речі, каже Ірина Локшук, можна відчути безперервність роду, доторкнутися до минулого й усвідомити власне коріння.
«Найцінніше в цих речах — пам’ять про рідних і їхню працю. Це не лише естетика чи майстерність, а любов до вишивання, до свого дому й землі. Через такі експонати ми краще розуміємо культурну спадщину нашого краю».
Про значення виставки
Майстриня Ірина Локшук підкреслює, що мета виставки «Спадок» — не лише популяризувати мистецькі надбання Рівненщини. А й показати, наскільки глибоко в побутових речах відображається історія, культура та духовність нашого краю. Через старовинні рушники, тканини й картини можна побачити світогляд людей минулого, їхнє ставлення до праці, краси й традицій. Вона зазначає, що кожен орнамент, колір чи стібок — це своєрідний код епохи. Його варто розшифровувати, аби краще розуміти власне коріння. Саме тому такі виставки, на її думку, є важливими не лише для збереження пам’яті, а й для виховання поваги до культурної спадщини серед молодшого покоління.
«Ця експозиція — нагадування, що народне мистецтво варто не лише зберігати, а й осмислювати.
Через такі виставки ми відкриваємо себе — свої корені, родинні історії, культуру нашого краю», — каже Ірина Локшук.
Продовження проєкту: публічна лекція
У межах виставки 28 жовтня о 13:00 відбудеться публічна лекція Ірини Локшук “Інтер’єрні тканини Рівненського Полісся: типологія та художні особливості”.
Під час зустрічі мисткиня поділиться власними дослідженнями у галузі декоративно-прикладного мистецтва, розповість про поліські тканини, їхню структуру та естетику.
Виставка «СПАДОК» діятиме у відділі мистецтв Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки впродовж місяця. Це чудова нагода не лише побачити автентичні зразки народного мистецтва. А й відчути тонку нитку, що з’єднує покоління — від прабабусь, які вкладали душу у свої вишивки, до сучасників, котрі бережуть і переосмислюють цю спадщину. Адже кожен рушник і кожна картина — це жива пам’ять про рід, любов до землі та невичерпне джерело натхнення для майбутніх поколінь.
