Пристрасті Середньовіччя вирують і сьогодні
Цього року ювілейний десятий рицарський фестиваль “Генуезький шолом” зібрав любителів середньовіччя із різних країн світу. Учасниками фестивалю стали десятки клубів історичного фехтування та історичної реконструкції.
У період фестивалю “Генуезький шолом”, який проходить на території Генуезької фортеці у Судаку, справді оживає історія. Блукаючи фортецею, ви обов’язково натрапити на справжнього рицаря XV століття, який у своїх важких обладунках та з вірним мечем прямуватиме на поєдинок, іспанського вояку, групу монголів, справжніх гуситів-сподвижників Яна Гуса чи просто натовп вояків, які, відклавши убік арбалети, відпочивають після бою.
Сама ж фортеця з історичного пам’ятника перетворюється на звичайний середньовічний двір, у якому вирує специфічне життя того часу. На території фортеці б’ються на мечах, стріляють із пушок, обирають найкращий костюм, демонструють різноманітні види зброї того часу.
– Кожного серпня, вже 5 років поспіль я відвідую фестиваль “Генуезький шолом”. Атмосферу, яка панує на цьому фестивалі, не можливо сплутати ні з чим. Можливо, мені пощастило більше ніж іншим учасникам фестивалю, адже я відпочиваю і отримую за це гроші, – розповів незмінний ведучий, голос фестивалю “Генуезький шолом”, Олексій Тімашев.
Потрапивши до фортеці, ви можете також відвідати і майстерню ковалів, де все, як у ті далекі часи: міх для роздуття горна, техніка ковання та вже готові вироби. Поряд розташувалося місто майстрів, де всі бажаючі можуть придбати унікальні сувеніри на згадку.
Проте найцікавішою частиною фестивалю є так званий бугурд – театралізоване дійство зі справжнім рицарським боєм “стінка на стінка”.
Декілька десятків воїнів у важких обладунках сходяться на полі бою. На перший погляд може здатися, що це лише гра на публіку, проте це далеко не так. Хоча воїни й намагаються не завдавати сильних ударів супернику, проте травм все ж таки не уникнути.
– Подібні поєдинки завжди супроводжується травматизмом. Легкі струси, зламані руки, ноги та носи, розтягнуті м’язи та просто синці – таке трапляється практично з кожним другим воїном. Це залежить від рівня майстерності реконструкторів та правильній організації бою. Це справжній поєдинок, справжня війна, у якій адреналін просто зашкалює, – розповів учасник фестивалю із сімферопольського клубу “Ібалліст” Сергій ПАВЛОВСЬКИЙ.
Кожного разу поспостерігати за ефектним видовищем збирається сотні туристів.
– Я просто вражена побаченим. Здавалося, я справді спостерігаю за битвою рицарів, я чула запах пороху та дзвін від ударів меча. В якийсь момент мені навіть стало страшно за тих, хто знаходився на полі бою, – поділилася враження туристка із Чернігова Олена ТАРАСОВА.
Частинка Італії в Криму
Саму фортецю італійці (жителі Генуї) будували майже століття, з 1371 по 1469 рік. У Генуезькій фортеці вони спорудили два яруси оборони – нижній і верхній. Нижній ярус захищений стіною 6-8 метрів висоти та 1,5-2 метри товщини. Стіна укріплена 14 бойовими банями висотою 15 метрів і комплексом Головних воріт. Кожна башта називалася іменем консула, за якого вона була збудована. Про це свідчать написи на деяких банях з геральдичною символікою і підписами середньовічною латиною.
Фортеця стала справжньою знахідкою не тільки для археологів, шанувальників історичного фехтування, а й для кінематографістів. На території Генуезької фортеці знімали такі фільми, як “Людина-амфібія”, “Пірати двадцятого сторіччя”, “Сократ”, “Марко Поло”, “Майстер та Маргарита” та інші.
P.S. Подорож у Середньовіччя, нехай і реконструйоване, виявилося надзвичайно цікавим, пізнавальним, несподіваним та захоплюючим. Можна прочитати безліч літератури та переглянути стільки ж фільмів. Проте як жили люди того часу, у що вдягалися, як відстоювали свої землі та свою честь, краще один раз побачити “в реалі”…
