7 вересня у дворі Рівненського обласного краєзнавчого музею відбулося вже традиційне, четверте за рахунком, свято «Жива спадщина: від громади до музею». Цього разу організатори зробили акцент на культурних надбаннях Бабинської та Володимирецької громад, які щиро й щедро презентували свої ремесла, традиційні страви та співочі таланти.
Атмосфера заходу з перших хвилин нагадувала справжнє українське село з його прадавніми звичаями та щирістю. Відвідувачів зустрічали народними піснями, яскравими вишиванками, духмяним козацьким кулішем та ароматом домашньої випічки.
Читайте також: Рівне відсвяткувало 50-річчя Міського палацу культури: концерт, ярмарок та українські страви
Традиції в усьому: від ремесел до частувань
Учасники мали змогу побачити різноманітні види народного мистецтва:
- вишивку, що з покоління в покоління передає орнаменти й символи,
- лозоплетіння — від кошиків до декоративних виробів,
- ляльки-мотанки, які завжди вважалися оберегами.
Гостя заходу Марія Макарчук презентувала власну продукцію під брендом «Консервація Марії Макарчук». Серед «пропозицій дня» були солодкий соус чилі, кетчуп «Шашличний», салати з овочів, тушкована свинина, аджика м’яка. «Я роблю все з любов’ю і як для себе, — поділилася пані Марія. — Кожна баночка — це смак літа, який хочеться зберегти на зиму».
А от флористка з Бабинської громади Вікторія Кучер здивувала гостей розкішними композиціями з гортензій та польових квітів. «Квіти — це мова душі. У кожній композиції я намагаюся відтворити гармонію природи й людини», — пояснила вона.
Окремо варто згадати кулінарну спадщину. Столи ломилися від домашніх страв: маглаїв, пирогів, козацького кулішу, борщу та різноманітних консервацій.
Серед страв, які пропонували громади
- пиріг із щавлем, холодний борщ, пироги з васолею та чаником, квашені помідори від Бабинської громади
- печена капуста
- ланципупики – страва з картоплі, яка у 2024 році увійшла до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Рівненщини
- маглаї – випічка із залишків хлібного тіста з додаванням інших складників: яблук, вишень, черешень, малини або їхньої суміші
- печунське мудрило — справжні поліські делікатеси. Старовинна поліська страва, яку і досі готують у селі Красносілля, Володимирецької громади
- сушена в печі на соломі риба — гастрономічна візитівка Володимирецької громади
Однією з таких страв є печена капуста, популярна на Волині та Поліссі. Її досі готують вдома, продають на базарах, а найкращий смак вона має, коли запечена у справжній печі.
Ось традиційний рецепт печеної капусти
Інгредієнти:
- Капуста середнього розміру
- Вода (якщо потрібно для варіанту рецепту)
- Часник, олія, гірчиця (зернова або класична)
- Розсіл від квашених овочів або свіжий маринад
Спосіб приготування:
Капусту розрізати на 4 частини, щільно скласти у чавунець або гусятницю, додати трохи води, щільно накрити кришкою.
Пекти в духовці (а краще печі) при 150°С 4 години, поки не набуде кольору «міцної кави з молоком». Залишити у вимкненій духовці до повного вистигання.
Охолоджену капусту залити на добу розсолом від квашених огірків/помідорів/капусти.
Перед подачею вийняти з розсолу, нарізати, змішати з олією, часником і гірчицею. Подавати холодною як закуску.
Ця страва — не лише смачна, але й частина нашої кулінарної ідентичності. Її, як і інші традиційні наїдки, треба не лише готувати, а й передавати далі — дітям, онукам, усій спільноті
