У Свято-Михайлівському храмі Млинова 70-річна художниця з Рівненщини Ніна Августін передала родині полеглого воїна Юрія Черниша його портрет, написаний олійними фарбами. Це вже одинадцята робота в її серії «Українська Голгофа», присвяченій пам’яті героїв, які віддали життя за Україну.
Портрет, що «дивиться» душею
Художниця згадує, що ідея створити портрет Юрія виникла після слів доньки:
«Вона побачила його фото в газеті й сказала: це справжній козак. Ми повинні його написати».
Родина героя зізнається: стримати сльози було важко.
«Він як живий дивиться на тебе. Дуже талановито і дуже з душею зроблено. Юрій був прикладом мужності й стійкості, і ми пишаємося ним», — говорить дочка Анна.
Інша донька, Аліна, додала:
«Тато рідко посміхався. Його погляд завжди був із сумом, але й з мужністю. Він захищав молодих хлопців, бо казав, що їм ще жити. І так зробив — віддав своє життя, щоб вони мали шанс».
Художниця, яка малює пам’ять
Серія «Українська Голгофа» вже налічує 11 портретів. Кожна робота для Ніни Августін — не просто мистецький акт, а духовна місія. Її полотна зберігають у домівках родини воїнів, у храмах і громадських просторах.

Окрім портретів, художниця займається іконописом. Настоятель храму, отець Тарас Варварук, підкреслив унікальність творчості майстрині:
«Пані Ніна вражає своїм знанням іконології. Але дай Бог, щоб це був останній портрет із серії, аби вона вже писала лише про перемогу».
Унікальність робіт у тому, що пише ікони на дошках від ящиків з-під набоїв та артилерійських тубусах. Каже: це символічно — перетворювати зброю війни на образи віри та життя. Такі ікони вона передавала навіть Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію та митрополиту Рівненському й Острозькому Іларіону.
«Я побачила ікони на дошках у Києві, але вирішила писати олійними фарбами. За три дні створила першу — Ісуса Христа в терновому вінку. І це стало моїм покликанням», — розповідає мисткиня.
Життя, присвячене творчості
Ніна Августін має майже півстолітній досвід у мистецтві. Вона працювала в майстернях, музеях, навчальних закладах. Її роботи зберігаються в Україні та за кордоном. Жінка створювала ікони, портрети, розписувала страусові яйця, займалася оздобленням. Нещодавно передала волонтерам розписаний тубус від артснаряду, прикрашений маками, незабудками, ромашками та колоссям — символами пам’яті, миру та добробуту.

Попри проблеми із зором, які погіршилися через багаторічну напружену роботу, художниця не зупиняється. Малює майже впритул, з відстані у 15 сантиметрів, але каже, що віра й бажання творити сильніші за будь-які перешкоди.



