23.04.2013, 18:24

Учасник рівненського "Танцювального БУМу" Сергій Сулімовський танцює між... пологами!

Підготовка до танцювального шоу «БУМ» набирає обертів і для декого з учасників стає… екстремальною. Головний лікар пологового будинку Сергій Сулімовський може кілька разів на день виїздити на репетиції і на півдорозі повертатися до лікарні, аби допомогти з’явитися на світ ще одному немовляті.

До "Балу унікальних можливостей", який, нагадаємо, відбудеться 28 квітня, залишається все менше часу, тож і не дивно, що зіркові учасники проекту тренуються все наполегливіше. Проте, як не прикро, такі старання призводять не лише до приголомшливих результатів, але й... до травм. Так, під час однієї з репетицій отримав травму Сергій Сулімовський - він
серйозно підвернув ногу. Але пан Сергій пообіцяв своїм хореографам і рідним, а особливо сину, заради якого і погодився на проект, що все буде гаразд, і на сцену рівненських "Танців із зірками" він обов'язково вийде.

Тож бажаємо пану Сергію швидкого одужання! І з нетерпінням чекаємо запального піратського танцю у виконанні дуету Сулімовських! А поки що - наша розмова з учасником шоу!

- Сергію, як все-таки вдається потрапити на репетицію?
- Дуже важко. Пологи – це процес непередбачуваний, його не можливо запланувати. От зараз я приїхав на репетицію, а знаю, що в мене у відділені є жінка, яка от-от може народити. Я залишив її на чергового лікаря. Але постійно тримаю, як кажуть, руку на пульсі. І готовий у будь-який момент їхати до лікарні. Варто віддати належне моїм тренерам Валерії Супонькіній-Лагнюк і Тарасу Лагнюку за те, що вони мене терплять. Бо дуже часто трапляється так, що ми домовляємося про репетицію на один час, а потім переносимо її знову і знову. Адже з’являються невідкладні операції…

Відомі рівняни танцюватимуть уже цієї неділі

- У такій атмосфері, мабуть, дуже складно повністю розслабитися і поринути у танець. Розкажіть, як Вам дається хореографія?
- У мене з’явилися нові відчуття. Адже з «Едельвейсом» мене пов’язують багато років, оскільки мій син танцює у цьому ансамблі. Але одна справа дивитися на все з глядацької зали, а інша – спробувати себе у ролі танцівника. Із зали здається, що все це робиться легко й невимушено, проте, коли сам намагаєшся зробити ці «легкі рухи», стає дуже важко. Я ніколи не танцював, не пробував навіть.

- І з дружиною ніколи не танцювали вальс чи танго?
- До власного сорому ні танго, ні вальсу я танцювати не вмію, і ніколи не танцював.

- Цікаво, а як дружина поставилася до Вашого нового захоплення?
- Мені здається, вона ставиться до цього дещо насторожено. Адже за 45 років це мій перший танцювальний досвід.

- То, може, це буде своєрідний подарунок для дружини?
- Я думаю, що мені вдасться зробити сюрприз усім оточуючим. І моя поява на сцені в ролі танцюючого пірата шокує людей (сміється – авт.).

- Не боїтеся виходите на сцену?
- Напевно, ні. Навпаки, мені цікаво. Я багато разів був за лаштунками під час концертів сина, але сам ніколи не пробував вийти на сцену. Тож побачимо, яким буде результат...

- А який же танець ви покажете глядачам 28 квітня?
- Ми з сином будемо виконувати танець піратів!