Як не впасти у депресію, коли в країні війна? [+ПОРАДИ]

За словами медиків, українці все частіше впадають в депресію, неврози та інші психічні розлади через військові дії в країні. Психологи стверджують, що, наприклад, люди приходять начебто з побутовими скаргами, а потім з’ясовується, що за ними криється ще й патологічний страх, що чоловіка або сина заберуть воювати. Люди погано сплять, втрачають інтерес до життя.

Лікарі кажуть, що розстріли на Майдані викликали першу хвилю психічних розладів, анексія Криму принесла другу. Війна, яка триває вже більше ніж рік, стала третім фактором.

Пусковим механізмом часто стає втрата. Щоденна втрата братів по духу й по крові є для українців болючою трагедією. Тому перед кожним постає запитання: як уникнути депресії, коли здається, що сил вже немає, щоб боротися далі?

Ось поради медиків та психологів, які вдалося зібрати, працюючи над цим матеріалом.

Перш за все, віддайте перевагу читанню газет і стрічкам новин в Інтернеті. Під час читання логічне мислення переважає над емоціями, які ви отримуєте під час перегляду телевізора. Тобто, вас не так легко буде ввести в оману.

Висипайтеся і не перевтомлюйтеся. Добрий відпочинок дає гарантію, що ви будете ясно мислити і почуватися набагато бадьоріше.

Важливо не забувати про фізичну складову. За словами спеціалістів, заняття фізичною активністю відволікає від негативних думок та переживань. Хтось може піти в спортзал, багато людей вчаться танцювати. Так вони намагаються переключити свою енергію на щось інше. Це неодмінно допоможе хоч трохи забути про нещодавні переживання.

Напишіть план майбутнього. Коли є розуміння того, що буде завтра і навіть через 20 років, знижується градус тривожності. В кінці кожного тижня виділіть час на складання плану на наступний тиждень. Це не втрачений час, вам це окупиться підвищенням вашої продуктивності.

Переключіться на добрі справи. Підтримка інших не залишає місця і часу для похмурих думок, плюс приносить задоволення. Крім того, тісний зв’язок із людьми дозволяє легше переживати катаклізми, оскільки є впевненість: «Я не один».

Живе спілкування не можна замінити повідомленнями в Інтернеті, тому щодня виходьте на прогулянки і побільше спілкуйтеся з людьми. Кожен із нас хоче підтримки, а люди зі спільним горем завжди допоможуть один одному. Відкрийте своє серце – тоді ви обов’язково знайдете підтримку не тільки серед рідних людей, а й серед нових знайомих.

Слідкуйте за власним станом, оскільки наслідки стресу часто проявляються після його переживання. Багато лікарів стверджують, що перебування в епіцентрі подій наздоганяють потім, у післядії, коли людина збоку починає розмірковувати, що могло відбутися. Важливо пізніше не скотитися в депресію.

Пам’ятайте, що все в житті є тимчасовим. Завжди, коли йде дощ, ви знаєте, що він закінчиться. Тому, якщо все погано, не хвилюйтеся, тому що це теж не буде тривати вічно. Те, що життя не легке в даний момент, не означає, що ви не можете сміятися.

Кожен момент дає вам новий початок і нове закінчення. Кожну секунду ви отримуєте другий шанс. Просто використовуйте його.

Частіше посміхайтеся оточуючим. Це підніме настрій не тільки вам, а й простим перехожим. Не переховуйтеся від інших. Знайте, що ви ніколи не будете один чи одна. На світі завжди знайдеться людина, для якої ви небайдужі.

Те, що має статися, станеться. Ви отримуєте силу, коли відмовляєтеся від криків і скарг і починаєте посміхатися і цінувати ваше життя. Ви не можете змусити речі відбуватися. Ви можете тільки намагатися. У певний момент ви повинні відпустити ситуацію і дозволити тому, що призначене, трапитися.

Любіть ваше життя, довіряйте інтуїції, ризикуйте, втрачайте і знаходьте щастя, вивчайте через досвід. Це - довга поїздка. Ви повинні припинити хвилюватися, задаватися питаннями і сумніватися в будь-який момент. Смійтеся, насолоджуйтеся кожним моментом свого життя. Ви можете не знати точно, куди ви мали намір піти, але ви в кінцевому рахунку прибудете туди, де ви повинні бути.

До теми:

Що робити, коли болить душа?

Осінь - не час для депресії

Як правильно реагувати на грубість

Чи варто звертатися до "телефону довіри"