Як рівненська журналістка лікувала зуби в «безкоштовній» поліклініці
Так як я геть не орієнтувалась в тому районі, мене супроводжувала гуглівська карта.
Якщо в приватного лікаря кабінет переважно один, то тут - поліклініка на 8 поверхів. Благо, на першому поверсі біля гардеробу є вказівники: «Реєстратура на 3 поверсі». І не треба ловити гардеробницю чи прибиральницю, чи ще когось за руку і питати «Що робити і куди йти?», як це буває в багатьох комунальних закладах.
На пост міністра - без освіти. Чи готові на це рівняни?
Підходжу до реєстратури. Працівники жваво розмовляють між собою.
— Але та баба кричала..
— Там пульпіт був, то ясно,що буде боліти
— Так аж з інших кабінетів всі повибігали, не могли зрозуміти.
«А може, ну його,той репортаж, не сильно і хотілось, — думаю собі. — Але ні, зараз вийду і вирішу, що мені і зуб, напевно, не особо потрібний… Он же ще скільки залишиться. А може, там баба просто з прибабахом була, всяке буває».
— Тук-тук-тук, доброго дня! — вітаюся з працівниками реєстратури.
— Доброго.
— Хочу зуб полікувати. Що треба?
— Паспорт маєте?
— Ага. Тримайте, — протягую паспорт у віконечко.
— Я вам можу виписати талончик на 14:40. Це найраніше (було близько 12:30, — авт..). Нормально?
Чи потрібно рівнянам залишати речі в комірчині супермаркету
— Пишіть. Нормально.
— Ким працюєте?, — запитує, щоб заповнити карточку.
— Я…ніким. («А може варто було сказати, що я журналіст? Але ні, раптом лікарю колись якийсь журналіст на ногу наступив. А тут я зі своїм зубом..»). Безробітна я, пишіть.
— Прийдете до лікаря в 14:40, ваша карточка там вже буде…
Щоб вбити дві години часу, знаходжу поруч якусь кав’ярню, і налаштовуюсь, аби не передумати: знеболювальну таблетку таки випила, тому зуб уже практично не болів.
В назначений час все ж повертаюся в поліклініку. На дверях кабінету лікаря висять таблички з графіком роботи, інструкціями, кого обслуговують безкоштовно і прохання: «без виклику і у верхньому одязі не заходити». Дивлюсь на свою куртку, але розумію, що з п’ятого поверху на перший в гардероб уже не піду.
Чекаю під кабінетом. Біля мене сідає якийсь чоловік.
— Вам на котру? — цікавиться.
— 14:40, — відповідаю, — а вам?
— 15:00.
На скільки зросли ціни на Рівненщині
— Двадцять хвилин на пацієнта? Не мало? — передчасно лякаюся. Але виявляється, що лікарів там кілька і нам до різних. — Ви тут вже були?
— На днях вночі так зуб прихватило, що швидку викликав і привезли сюди.
— Тут і вночі працюють?
— Так. Чергові лікарі є, знімають гострий біль. А тепер лікувати треба.
— Боляче тут лікувати?
— Ой, коли опухає все, то вже не відчуваєш того болю.
Виходить медсестра і запрошує мене у кабінет.
— Я…, — показую, що вдягнена.
— Нічого страшного, зніміть просто куртку тут і візьміть з собою до кабінету. Де ваша карточка?
— В реєстратурі сказали, що тут буде.
— Я зараз принесу.
Заходимо в кабінет. Серед безлічі жінок-лікарів мені «попався» молодий і симпатичний хлопчик.
Як перевірити якість молока і сметани в домашніх умовах
«Це в реєстратурі, напевно, побачили мої перелякані очі і спеціально мені саме цього лікаря дали. А може не так воно і страшно…», - заспокоюю себе.
— Кладіть речі і сідайте. Що у вас болить?
— Я не знаю, — сідаю у стоматологічне крісло. — Мене все болить.
Після огляду лікар виносить вердикт:
— Шостий зуб у вас болить. А «вісімку» («зуб мудрості», — авт.) треба вирвати.
— Угу, — приречено погоджуюсь і дивуюся, як то я ще при свідомості. — З шостого пломба випала. І взагалі я думала, що там нема чому уже боліти.
— Є. Будем чистити канали. Йдіть спочатку знімок зробіть.
Медсестра виписує направлення:
— Підніметесь на восьмий поверх, зробите знімок і назад до нас.
Йду на восьмий. Під рентген-кабінетом в черзі кілька людей. Але просувається швидко. За 7-10 хвилин заходжу, лікарка робить знімок, каже заплатити благодійний внесок 10 грн в сусідній кабінет. Плачу внесок, забираю знімок і повертаюся назад до свого лікаря.
Стоматолог оглядає рентген і робить укол знеболювального в десну.
— Ай, ай…, — нию.
— Ну потерпіть чуть-чуть. Трошки. От, все, — заспокоює лікар.
Хвилин п’ятнадцять чекаю в коридорі, щоб «взяв» укол і йду «на каторгу». Лікар, поки свердлить зуб, постійно питає, чи не болить. Але, коли починає чистити канали, біль уже відчувається. Ще один укол, але я все одно нию.
— Ну що, так болить?
— Ага. Нєа. Болить. Не болить. Я не знаю!
— Будете терпіти чи ставим миш’як?
— Ставим, — зітхаю, але довольна, що можна буде «звалити» звідси принаймні на сьогодні.
Поставивши миш’як і тимчасову пломбу, стоматолог назначає прийом на післязавтра.
— Миш’як вб’є нерв, але все одно прийдеться потерпіти наступного разу, ідеально не буде. А вдома, якщо сильно заболить, вийміть пломбу гострим предметом. Ну просто зуб запущений дуже, невідомо, як він себе поведе, — роз’яснює, побачивши мої "квадратні" очі після слів про гострий предмет.
— А. Ясно.
Як можуть зрости тарифи на тепло і гарячу воду у Рівному
Їду додому з розпухлою щокою, але рада, що, принаймні, взялась за лікування. Анестезія «відпустила» за години дві, а от опухлість на щоці так і трималась два дні. Зате зуб не болів і пломбу виймати не довелось.
Як виривали «зуб мудрості» («вісімку»)
За два дні чемно, як солдат строкової служби, приходжу на прийом в назначений час. Лікар цікавиться самопочуттям, чистить і пломбує канали. Я, як завжди, нию, лікар — заспокоює.
— Ви так «ойкаєте», ніби вас там не знати як болить…
— Та то я перелякана просто )))
— Йдіть робіть знімок.
Роблю знімок, повертаюся така ж перелякана.
— І вже не буде боліти?
— Буде ще більше боліти! ))) — сміється стоматолог.
— Дуже смішно! ))) — теж намагаюся посміятися.
— Ставлю тимчасову пломбу, наступного разу поставлю постійну. В який день вам зручно буде?
— Та в любий, крім п’ятниці.
— Зранку чи після обіду?
— Мені без різниці.
— У середу після свят на 11:00, нормально буде? Пломбування займе 30-40 хвилин, як мінімум. Там багато роботи.
— Нормально. Ну але вже не буде боліти? Точно?
— Точно. Канали запломбовані, все вже.
Втретє прийшла вже не така боягузка. І навіть не пищала поки пломбу ставили.
Як зменшити вміст нітратів у ранніх овочах [+ПОРАДИ]
— Будем далі лікувати? – запитує лікар по завершенню.
— Будем, — погоджуюсь.
— «Вісімку» треба рвати.
— Коли?
— Можна сьогодні.
Я мовчу.
— Можете зараз піти до хірурга і вирвати.
Кліпаю очима.
— Ну а може? Раз ви вже все одно прийшли…
— Ладно, — я здаюсь.
— Зараз медсестра вам розкаже, куди йти.
Я дякую лікарю за роботу і йду з медсестрою в коридор.
— Йдіть у кабінет в кінці коридору, занесете карточку, вас покличуть.
Сунуся в кінець коридору. Там черга: людей з десять. Радісних облич — жодного. Заношу карточку, сиджу в коридорі, чекаю.
За ці дні начиталася в Інтернеті про видалення зуба мудрості, «вісімки». Що це прирівнюється до операції, що ріжуть десну, часом зашивають, що купа крові, що можуть навіть лікарняний дати, що це все триває в середньому від півгодини до години… і ще купу «ужастіків». Тим, хто таке писав, легше було б його вибити, однозначно.
Яким буде курс долара влітку 2016 року [ПРОГНОЗИ]
Щоб вбити час, чіпляюся до людей.
— Ви вже тут були?
— Була, — відповідає бабця, яка сидить поруч.
— Боляче рвати?
— Та ні, то ж під уколом.
— Ага, а мені «вісімку»…
— І мені «вісімку», — підтримує розмову якийсь чоловік, — теж боюся.
Через деякий час кличуть до кабінету.
— Зробіть мені термоядерний укол, — заявляю з порогу. — А краще п’ять. Ну чи сім.
— Зараз зробим, — відповідає лікарка і вколює якийсь сильний укол. — Чекайте в коридорі.
Виходжу знову в коридор.
— Скільки коштує укол? — запитує уже знайомий мені чоловік.
— Шістдесят.
— А казали, що тридцять.
— Є і за тридцять, — підказує якась жіночка, — а є і безкоштовні. Майже всі, хто тут сидів, безкоштовні робили.
— Безкоштовні? — аж лякаюся, — ой, ні…
— Але ніхто не кричить, — зауважує жінка.
— Ага, теж звернула увагу.
Нарешті, звуть в кабінет знову.
— Правда боліти не буде? — задаю своє вже улюблене на сьогодні питання.
— То ж з уколом…, — відповідає лікарка, бере інструменти.
Видається, ніби щось хруснуло кілька разів протягом хвилини чи двох.
— Спльовуйте.
— Все???!
— Все. Тампон тримати півгодини. Дві години не їсти.
«Зашибісь», — я б сказала, якби могла відкрити рот. А так, тільки муркнула «дякую» і бігом вискочила з крісла.
Годинники вашого міста
До цього походу в державну стоматологію, я уявляла собі, що в бюджетних установах сидять (чи то відсиджуються до пенсії) дві з половиною баби Яги і баба Ніндзя, які весь день обідають і верещать на пацієнтів, щоб не швендяли туди-сюди і не заважали. Тому перше, що мене тут вразило — це ставлення до людей. Привітне і співчутливе, що навіть такий «кошмар», як лікування зубів уже не видається таким страшним.
В результаті за три походи в поліклініку я отримала практично новенький зуб, якому вже майже «гайки» були, і здихалась непотрібної «вісімки». За все про все близько 400 грн. І тепер не бачу жодного сенсу доробляти інші зуби десь в приватному кабінеті.
Джерело http://efirmedia.tumblr.com
Як пофарбувати яйця до Пасхи: 6 цікавих способів, про які ви не чули
Пофарбувати яйця перед Великоднем це улюблена справа багатьох, але не всім відомі нестандартні способи, як це зробити.
переглядів: 251
Лікування атрофії зорового нерва: як стовбурові клітини допомагають покращити зір
Атрофія зорового нерва (АЗН) є однією з найнебезпечніших причин погіршення та втрати зору. Це можливий наслідок багатьох офтальмологічних захворювань, що призводять до пошкодження нерва та порушення проведення імпульсів від сітківки до мозку. В останні роки для лікування захворювання в розвинених країнах все частіше застосовують стволові клітини (СК). Якщо ви хочете скористатися цією методикою, щоб поліпшити зір, можете записатися до лікаря або уточнити вартість лікування атрофії зорового нерва на сайті Booking Health.
переглядів: 195
Які зараз черги на польському кордоні
Прикордонники повідомили інформацію про стан черг на польському кордоні станом на ранок, 19 квітня.
переглядів: 234
Рівнянам перерахують субсидії автоматично: кому все ж доведеться звертатися
З 1 травня по 30 вересня в Україні настає неопалювальний період, протягом якого будуть розраховані житлові субсидії.
переглядів: 300
Автобазари України: перспективи сьогодення
Автомобільний ринок в Україні проходить через цікавий період розвитку, враховуючи збільшення попиту на автомобілі та зміну споживацьких переваг. Від нових авто до машин з пробігом, від електричних моделей до класичних бензинових та дизельних моделей — український автомобільний базар, зокрема, автобазар у Рівному, пропонує широкий вибір для всіх категорій покупців.
переглядів: 228