07.02.2017, 15:30

Резонансне вбивство журналіста: за три роки у справі Веремія – більше питань, ніж відповідей

Двоє журналістів загинули у лютому 2014 року у Києві. Від рук «тітушок» помер журналіст газети «Вести» В’ячеслав Веремій, а на Майдані – студент і журналіст Ігор Костенко.

За узагальненими даними, які оприлюднює Національна спілка журналістів України, у лютому 2014 року 95 вітчизняних та іноземних журналістів було побито (найбільше – в Одесі, Харкові, Черкасах та Криму), на 9 редакцій медіа було скоєно напади, 12 журналістів отримували погрози, одного колегу в Запоріжжі затримали.

Винні і у вбивствах журналістів, і у інших злочинах проти працівників медіа, що сталися в цей період, досі не покарані, - наголошує в.о.голови НСЖУ Сергій Томіленко.

Найбільш гучною справою лютого є вбивство В’ячеслава Веремія. Справу не можуть довести до кінця уже 3 роки.

Підозрюваного у причетності до вбивства Юрія Крисіна (він обвинувачується в тому, що в складі «тітушок» бив журналіста Веремія бейсбольною битою на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014 року) суд системно звільняє з-під варти, навіть попри скоєння ним після подій Майдану ще двох злочинів (в одному випадку його вина вже встановлена судом, в іншому він наразі підозрюваний).

- Цій особі інкримінується хуліганство. Справу перекваліфіковано з умисного вбивства. Обставини справи і все слідство побудоване більше на свідченні обвинуваченого. Крисіну інкримінується напад на В’ячеслава Веремія і в розумінні слідства він є також головним свідком у справі вбивства журналіста, – коментує НСЖУ керівник Адвокатської дорадчої групи Віталій Титич.

В той же час, Крисін дав покази, що постріл з пістолета у В’ячеслава Веремія здійснив громадянин Джалал Алієв (житель Горлівки, – ред.)

– Проте з наявних матеріалів, і з того, що видно у справі (а було багато відео), однозначно не можна стверджувати, що це поранення смертельне, і воно призвело до смерті В’ячеслава. Це теж доволі цікавий момент, який залишися недосліджений належним чином, – каже пан Віталій.

Також, за його словами, кваліфікація як хуліганство не відповідає реальним обставинам і навіть самим свідченням, які надавав Крисін.

– Тому ключова вимога до прокуратури, яка сформульована – це зміна обвинувачення. Він щонайменше має бути звинувачений у перешкоджанні мирним зібранням громадян, яке він здійснював шляхом хуліганських нападів, – наголошує адвокат.

Правозахисниця, координатор «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка стежить за розслідуванням вбивства В’ячеслава Веремія, зауважує: Крисін – досить «цікава» фігура, бо саме через нього закрили судовий процес від громадськості.

– Спершу йому змінили запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, бо нібито йому загрожувала небезпека у СІЗО. Потім захист подав клопотання про те, щоб його відпустити під особисті зобов’язання. Крисін дійсно може багато знати «зайвого», але чи це привід, щоб звільняти його з-під варти, а головне – закривати від суспільства одну із ключових майданівських судових справ? – коментує Марія Томак.

У цій справі, каже правозахисниця, дуже багато питань без відповідей. Зокрема, і те, хто стоїть за Крисіним, якому системно вдається «вийти сухим із води», і кому потрібно, аби слухання відбувалися в закритому режимі.

Справа убивства В’ячеслава Веремія, як і Павла Шеремета у 2016 році, перебуває на громадському контролі Міжнародної федерації журналістів, яка спільно з Національною спілкою журналістів України проводить нині кампанію боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. За оцінками вітчизняних і міжнародних експертів рівень захищеності журналістів від фізичної агресії в Україні є неприпустимо низьким.