Рівненський льонокомбінат асоціюється у більшості рівнян перш за все з його власником – Олегом Червонюком. Але успіх кожного підприємства – це бачення лідера, помножене на спільні зусилля команди. Одна з ключових фігур команди Олега Червонюка на Рівненському льонокомбінаті – виконавчий директор Наталія Михайлова. Напередодні 8 березня ми вирішили ближче познайомити читачів із жінкою, яка щодня вправно керує сотнями працюючих на рівненському гіганті легкої промисловості.

– З Олегом Казимировичем ми працюємо вже 17 років, – розпочала розповідь про себе пані Наталія. – По суті, від самого початку розвитку його швейного виробництва у Хмельницькому. А три роки тому переїхала працювати до Рівного, на льонокомбінат. Чоловік теж працює на Рівненському льонокомбінаті, тільки ще раніше – практично відтоді, як Олег Червонюк придбав це підприємство. Так що нинішня робота – можна сказати, перша і єдина для мене.

– Ваша освіта пов'язана з профілем підприємства?
– Так, я модельєр-конструктор швейних виробів. Свого часу прийшла у швейний цех помічником закрійника, потім працювала закрійником, згодом – начальником цеху. Далі мені довірили керувати цілим швейним підрозділом. Власне, коли на Рівненському льонокомбінаті, окрім виготовлення тканин, почали активно розвивати швейний напрямок, мені й запропонували переїхати до Рівного.

– Ваш чоловік теж працює на льонокомбінаті. Не заважає це у роботі?
– За стільки років ми звикли до того, що є колегами і намагаємось не переносити додому виробничі проблеми – їх цілком вистачає на роботі. Одним словом, владу не ділимо. (Посміхається – авт.) А під час робочого дня можемо й не перетинатись узагалі, хіба що пообідаємо разом.

– Вам доводиться вирішувати питання підприємства з сотнями працюючих...
– Так, нині у нас приблизно 690 людей, а безпосередньо на моїй ділянці роботи – швейному виробництві – близько 300 підлеглих.

– Що в цій роботі найскладніше?
– Мені здається, якщо справді хочеш, то здатен вирішити будь-яке питання. Тим більше, за стільки років праці у великому колективі стаєш вже трохи психологом – бачиш, кому достатньо просто сказати, кому – можливо, декілька разів, а на кого й голос доведеться підвищити... Часто відчуваєш і те, чи підходить людина для нашого колективу. А ось коли хтось своїми діями чи бездіяльністю підвів колег – це особливо прикро. Погодьтеся, важко, якщо тебе підводить людина, котрій довіряв. Часом із такими людьми доводиться прощатись, і, напевно, саме ці моменти – найскладніші в роботі виконавчого директора.

– А найприємніші?
– Коли бачиш результат нашої спільної праці. Це насамперед нові моделі одягу – а ми практично не повторюємо колекції, адже кожна модель випускається обмеженим обсягом, 500-600 одиниць. І якщо врахувати, що у нас по Україні працює 18 магазинів і цього року в планах відкрити ще п'ять, – виходить майже індивідуальний пошив: зустріти в своєму місті людину в схожому одязі стає малореальним. Приємно бачити багато покупців у наших магазинах, душа радіє, коли йдеш по столичному Хрещатику і бачиш вивіску “Льонокомбінат” на магазині, розташованому поряд із бутиками іноземних брендів. А це – наше, українське, більше того – рівненське! Радію, читаючи на нашому сайті схвальні відгуки людей, які придбали наш одяг. Тішуся, що все більше людей віддають перевагу українській продукції, усвідомлюють, що, купуючи українське, ми даємо заробити своїм співвітчизникам, нашим землякам.



– Знаєте, слухаючи Вас, розумію, що Ви – саме той випадок, коли людина справді захоплена своєю роботою...
– Так, я належу до тих, хто знайшов себе в роботі – це і хобі, і натхнення. Робота – це ж величезний відрізок часу. Якщо навіть брати стандартний проміжок у 8 годин – виходить третина доби. А разом – третина життя. Якщо роботу просто “відбуваєш” – ти ж ніби викидаєш третину життя!

– Ну, про Вас таке точно не скажеш! Впевнений, і ваші колеги відчувають, що виконавчий директор справді живе своєю роботою, вашою спільною справою...
– Так, мені дуже подобається, що в нас великий колектив, ні хвилинки не доводиться сидіти без діла, у кожного – свої питання, які ми спільно вирішуємо і разом – ростемо, розвиваємось, рухаємо вперед економіку нашої держави і просто намагаємось на совість робити справу, яка всіх нас об'єднала. Адже Рівненський льонокомбінат – це як велика родина!

До теми:

Власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк: Вірю в свою країну [+ІНТЕРВ'Ю]

Олег Червонюк: «Робота фабрик та заводів — шлях створення європейської України»

Власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк: Без промисловості не буде держави