Ми у Facebook
04.10.2020, 11:20

Права та обов’язки осіб, які перебувають у цивільному шлюбі

Останнім часом дуже поширене явище, коли хлопець та дівчина, чоловік та жінка вирішують жити разом нерозписані, тобто без реєстрації шлюбу. Однак вони не замислюються, як це у майбутньому може вплинути на їхні права та обов’язки.
За статистикою, в Україні понад 80% молодих людей від 18 до 29 років підтримують цивільний шлюб, а 45% дорослих схвалюють такий вибір молоді.

Цивільний шлюб в якійсь мірі дає відчуття свободи: посварилися – роз’їхалися і ніхто нікому нічого не винен. Дійсно, якщо пара прожила в такому шлюбі рік-два і нажила лише один кактус, проблем не буде. Проте, якщо шлюб тривав десятиліття і за цей час пара придбала будинок, машину, землю, то просто так розійтися буде складніше. Пара захоче поділити майно, і, якщо вони не домовляться мирно, ділити нажите доведеться через суд.

Які права та обов’язки мають чоловік та жінка, що проживають у так званому «цивільному шлюбі»? Консультують фахівці з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до Сімейного кодексу України, сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

УВАГА! Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ

Питання визначення походження дитини, батьки якої не перебували у шлюбі між собою, визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька може визначається:
– за заявою матері та батька дитини;
– за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;
– за рішенням суду.

Крім того, статті 52 Конституції України та 142 Сімейного кодексу України визначають, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

АЛІМЕНТИ

Що стосується аліментних зобов’язань, то у статті 91 Сімейного кодексу України передбачена можливість отримання аліментів у випадку фактичного шлюбу. Проте, законодавство вимагає, щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а також визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання. Так, право на аліменти має той з учасників фактичних шлюбних відносин, хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня спільна дитина.

Якщо до суду з позовом про право на утримання під час вагітності звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться доводити факт спільного проживання з чоловіком, від якого вона хоче отримати аліменти.
Крім того, право на утримання пов’язується з тривалим проживанням однією сім’єю, і тому судом в кожному випадку індивідуально визначається, чи є підстави для надання утримання чи ні.

ПОДІЛ МАЙНА

Важливим питанням, яке часто виникає у осіб, які проживають у цивільному шлюбі це питання поділу майна.

ВАЖЛИВО! Сімейний кодекс України, передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Тобто все нажите в цивільному шлюбі буде поділено на тих самих підставах, як і нажите в офіційному шлюбі.

Це може бути майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Також вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Іншими словами, якщо пара звернеться до суду, у неї є великий шанс на розділ майна, купленого в цивільному шлюбі, порівну.

Ділити можна тільки спільне майно, придбане у шлюбі, тобто майно повинно бути куплено в період спільного життя пари та бути результатом їх праці, тобто важливо, щоб чоловік і жінка разом жили і вели домашнє господарство.

Якщо одна з цих умов не виконується або не доводиться, то власність вважається роздільною або спільною частково. Таке майно буде поділено або частками, або дістанеться тільки його власнику.

УВАГА! Не діляться особисті речі (наприклад, одяг, годинник), речі, подаровані чоловіку чи жінці, або успадковані, майно, набуте до цивільного шлюбу.

Найбільш демократичним способом щодо поділу майна чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу є укладання нотаріально посвідченого договору та визначення частки майна, що належатиме кожному з них.

Крім того, щоб уникнути проблеми з поділом майна, при купівлі нерухомості у договорі купівлі-продажу одразу ж зазначати двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна. Якщо розмір часток у договорі не вказується, то вони вважаються рівними (ч.1 ст.357 Цивільного кодексу України). Більше того, договірний спосіб упорядкування відносин між фактичним подружжям є чи не єдиним способом захисту прав та інтересів його учасників.

Поділ майна також можна зробити у судовому порядку. Для визнання права спільної власності на майно, набуте в цивільному шлюбі, необхідно в судовому порядку довести факт спільного проживання, а також те, що майно набуте саме внаслідок спільної праці цивільного подружжя та особа, яка прагне визнати право власності на таке майно, зробила грошовий вклад у його придбання.

Коли люди живуть в цивільному шлюбі, довести, що вони дійсно жили разом, не так просто. Доказами спільного проживання можуть бути: спільні фото, квитки із загальних поїздок, кредитні документи, де один бере кредит, а другий виступає поручителем, фото з дитиною та інші.

Проте, з поділом майна в цивільному шлюбі пов’язаний ще один ризик: поки буде йти суд, власник майна, тобто той, на кого воно офіційно зареєстроване, може встигнути його продати або подарувати. І поки справа дійде до розділу, ділити буде вже нічого. Тому на початку процесу на майно доцільно накласти арешт і починати цю процедуру потрібно якомога швидше.

ВАРТО ЗНАТИ! Неможливе встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу у відповідний період, у який останній перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.

Тобто задоволення судом заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу призведе до порушення принципу одношлюбності, передбаченого ст. 25 Сімейного кодексу України.

ОТРИМАННЯ СПАДЩИНИ

Болючим питанням для пари, які проживали у цивільному шлюбі є питання отримання спадщини.

Відповідно до положень ст. 1261 Цивільного кодексу України, до першої черги спадкування за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця й народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив спадкодавця і його батьки. Особа, що проживала із спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років, включається лише у четверту чергу спадкування за законом (ст. 1264 ЦК України). Для того, щоб мати право на частину спадщини, а саме на майно, що спільно набуто за час цивільного шлюбу, необхідно звертатися до суду і доводити факт проживання із спадкодавцем однією сім’єю та факт спільного набуття разом з ним спірного майна.

Ще один спосіб зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування (ч. 2 ст. 1259 ЦК України) – за умови, що спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Для цього необхідно довести, що спадкодавець був хворий, потребував опіки та матеріальної допомоги, яку особа йому надавала.

Для того, щоб спростити процес спадкування, цивільні чоловік та дружина можуть скласти заповіт, яким забезпечують спадкові права один одного, інформує Координаційний центр з надання правової допомоги при Мін'юсті.

Інформацію про адресу найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна отримати за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103 – безкоштовна гаряча лінія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Фактичний шлюб» і право на спадкування майна (ПОРАДИ)

Шлюб без штампа в паспорті





На правах реклами