Історія з одеським рестораном, де жінку попросили годувати немовля грудьми в туалеті, викликала широкий суспільний резонанс і вкотре порушила питання ставлення до материнства в Україні. Чому такі вимоги є неприйнятними, як вони впливають на жінок і дітей та що насправді означає безбар’єрність для матерів, ми поговорили з клінічною психологинею, головою ГО «СК «Пузата мама» Ольгою Макарчук.
Що сталося в Одесі
Останніми днями в соцмережах активно обговорюють випадок в одному з ресторанів Одеси, де працівники попросили жінку, яка годувала немовля грудьми, перейти до туалету. Обурення викликала не лише поведінка персоналу, а й те, що чимало користувачів підтримали таке рішення закладу.
Ця історія вкотре оголила проблему ставлення до материнства в українському суспільстві. Попри декларації про важливість сім’ї та народження дітей, матері з немовлятами нерідко стикаються з осудом, обмеженнями та вимогою «не заважати» іншим у публічному просторі.
Права матері та дитини
— Як ви оцінюєте ситуацію, коли жінку, яка годує немовля грудьми в ресторані, просять перейти до туалету?
— Це не просто брак сервісу чи нерозуміння потреб матері. Такі дії можна розцінювати як дискримінацію жінки, приниження гідності матері та ігнорування прав дитини. Немовля є повноцінним членом суспільства і має право на харчування там, де виникає його природна потреба.
Грудне вигодовування — це нормальний спосіб харчування людських немовлят. Туалет призначений для гігієнічних процедур, а не для прийому їжі. Жодному дорослому не запропонують обідати у вбиральні. Тому вимагати цього від матері з дитиною — абсурд.
Крім того, грудне молоко для малюка — це не лише їжа. Це також пиття, заспокоєння, контакт із мамою та відчуття безпеки.
— Чи має грудне вигодовування в громадському місці якісь етичні або правові обмеження?
— В Україні немає жодних правових обмежень щодо грудного вигодовування у громадських місцях. Дитина має право на харчування, а жінка — на вільне пересування та участь у суспільному житті.
Проблема виникає через стереотипи та сексуалізацію жіночого тіла. Частина суспільства сприймає груди насамперед як сексуальний об’єкт, хоча їхня біологічна функція — вигодовування дітей. Грудне вигодовування є природним процесом, а не демонстрацією тіла.
Етично правильно підтримувати матір, а не змушувати її ховатися.
Потреби немовляти та грудне вигодовування
— Чому прохання годувати дитину в туалеті є неприйнятним з точки зору потреб немовляти?
— Насамперед через питання гігієни. У громадських вбиральнях може бути висока концентрація бактерій, що небажано для незрілої імунної системи малюка.
Також потрібно пам’ятати, що немовля прикладається до грудей не лише для їжі. Воно шукає заспокоєння, контакт із мамою, відновлення відчуття безпеки. У новому чи шумному середовищі дитина може потребувати грудей частіше через сенсорне навантаження.
Фактично прохання годувати в туалеті означає змушувати дитину задовольняти свої базові потреби в неприйнятних умовах.
І в принципі, визначення для жінок конкретного місця для годування дитини може створювати певне навантаження — необхідність щоразу шукати, де саме годувати дитину. Місця для годування мають бути передусім для зручності мами, але це не повинно бути зумовлено виключно потребою грудного вигодовування.
— Чому для немовляти важливо отримати груди саме тоді, коли воно цього потребує, а не тоді, коли це зручно оточуючим?
— Для немовляти прикладання до грудей — це фізіологічна потреба. До року годування відбувається за потребою дитини та матері, а не за графіком, зручним для сторонніх людей.
Груди допомагають дитині регулювати емоційний стан, заспокоюватися, адаптуватися до навколишнього середовища. Тривале очікування або плач можуть викликати додатковий стрес і виснаження нервової системи малюка.
Читайте також: «Жінка не має чекати болю»: гінекологиня Наталя Шпак – про головні помилки у ставленні до здоров’я
Вплив суспільного осуду на матерів
— Наскільки подібні ситуації можуть впливати на бажання жінок продовжувати грудне вигодовування?
— Такі випадки створюють сильний психологічний тиск. У жінки виникає відчуття, що її життя стало обмеженим, що вона небажана в публічному просторі разом із дитиною.
Через страх осуду або конфліктів деякі матері можуть раніше переходити на штучне вигодовування, навіть якщо хотіли б продовжувати грудне. Інші залишаються на грудному вигодовуванні, але переживають постійний стрес і тривогу.
— Як подібні зауваження впливають на психологічний стан жінки після пологів?
— Перші місяці після народження дитини — це надзвичайно вразливий період, який часто називають «четвертим триместром». Жінка адаптується до нового способу життя, переживає гормональні зміни, недосипання та високе емоційне навантаження.
Будь-які публічні зауваження в цей період можуть боляче вдарити по самооцінці та впевненості у власній материнській компетентності. Вони підсилюють тривогу, провину і навіть можуть стати одним із чинників розвитку післяпологової депресії.
Чому суспільство досі не готове прийняти грудне вигодовування
— Чому частина суспільства досі сприймає грудне вигодовування в публічному просторі як щось неприйнятне?
— Коріння цього явища значною мірою сягає радянської та патріархальної культури. Материнство довго залишалося «невидимим» для суспільства. Вагітність, годування грудьми, потреби немовлят фактично були витіснені в приватний простір.
Радянська система суттєво вплинула на кілька поколінь жінок. Материнство намагалися зробити максимально непомітним для суспільства. Жінок привчали приховувати вагітність, грудне вигодовування залишалося темою, про яку не говорили публічно, а потреби дітей часто не сприймалися як щось важливе.
Дітей годували за графіком, їм не дозволяли зайвий раз плакати, а сам процес догляду за немовлям фактично залишався за зачиненими дверима. Як наслідок, суспільство просто не звикло бачити матір із дитиною в публічному просторі.
І зараз ми спостерігаємо своєрідний культурний шок, коли жінки більше не хочуть ізолюватися після народження дитини й прагнуть залишатися активною частиною суспільства. Для частини людей це досі виглядає незвично, хоча насправді йдеться про абсолютно природні речі.
—Яку роль у цьому відіграє сексуалізація жіночого тіла?
—Однією з причин негативної реакції на грудне вигодовування є сексуалізація жіночих грудей. Упродовж багатьох років суспільство сприймало їх передусім як сексуальний об’єкт, а не як частину тіла, яка має природну функцію — вигодовування дітей.
Для мене це виглядає доволі парадоксально. Ми постійно бачимо жіночі груди в рекламі білизни, купальників, косметики, у фільмах та медіа. Там це нікого не дивує. Але коли жінка годує власну дитину, частина людей раптом починає сприймати це як щось неприйнятне.
Тому проблема не в матерях і не в грудному вигодовуванні. Проблема в суспільних стереотипах та уявленнях, які формувалися десятиліттями. Грудне вигодовування — це природний біологічний процес, а не привід для осуду чи дискомфорту.
Я переконана, що чим більше суспільство бачитиме матерів із дітьми в громадському просторі, тим швидше грудне вигодовування перестане бути темою для суперечок і сприйматиметься як звичайна частина життя.
Материнство в публічному просторі
— Чому для багатьох матерів вихід у кафе чи ресторан із немовлям є важливою частиною повернення до соціального життя?
— Після народження дитини життя жінки кардинально змінюється. Вона часто опиняється в умовах соціальної ізоляції, коли більшість часу присвячує догляду за немовлям.
Можливість відвідати кафе, ресторан чи інше громадське місце разом із дитиною допомагає відчути себе частиною суспільства, підтримувати соціальні контакти та зберігати психологічну рівновагу.
Коли жінці сигналізують, що вона «заважає» своїм материнством, це фактично витісняє її з публічного простору.
Що означає безбар’єрність для матерів
— Що насправді означає безбар’єрність для жінок із маленькими дітьми?
— Безбар’єрність — це зміна підходу від принципу «мати повинна пристосуватися до світу» до принципу «світ має бути комфортним для матері та дитини».
Йдеться не лише про пандуси чи кімнати матері й дитини. Це також про повагу до потреб немовлят, право жінки перебувати в громадському просторі без осуду та можливість брати участь у суспільному житті без додаткових бар’єрів. Зріле суспільство не приховує материнство. Воно створює умови, у яких жінка з дитиною почувається бажаною та прийнятою.
Читайте також: Інформація — єдиний бар’єр: як Рівненщина долає перешкоди для людей із порушеннями слуху
