Про це пише видання The Conversation, посилаючись на дослідження, проведене в австралійському регіоні Іллаварра. Вчені перевірили склад водопровідної води, зокрема в Сіднеї та Блакитних горах, і дійшли висновку, що в умовах побутового використання повторне кип’ятіння не має небезпечного ефекту.
У воді виявили слаболужний pH, низький рівень розчинених речовин, корисну концентрацію фтору, а також незначну жорсткість (менш ніж 40 мг карбонату кальцію на літр). З металів виявили лише сліди заліза та свинцю — і в надто малій кількості, щоб це могло викликати занепокоєння.
Пояснення просте: коли вода кипить, вона частково випаровується, а солі та мінерали лишаються. Так, їх концентрація справді зростає — але в дуже незначній мірі. Щоб перевищити допустимі норми шкідливих речовин, потрібно було б випарити майже всю воду. Приміром, щоб досягти небезпечного рівня свинцю, потрібно уварити 20 літрів води до 200 мл — а це майже нереально зробити в домашньому електрочайнику.
Науковці провели простий експеримент: заварили чай, використовуючи воду з 1 мг фтору на літр, потім решту води повторно прокип’ятили. Концентрація фтору зросла всього з 0,20 до 0,23 мг/л — що все одно залишається в межах безпечного рівня.
Єдине, що може змінитись — це смак води. Через втрату розчиненого кисню або незначне підвищення мінералізації вона може стати дещо «плоскішою» на смак. Але це залежить від складу води в конкретному регіоні та суб’єктивного сприйняття.
Отже, повторно кип’ятити воду можна.
