Юлія Лісовська – журналіст телерадіокомпанії “Дубно”. До цієї вишиванки у дівчини особливе ставлення – їй уже більше тридцяти років. –
– У ній моя мама запрошувала гостей до себе на весілля, – розповідає Юлія. – А тому одягаю її вкрай рідко – лише в особливо урочистих випадках, як ось цей, – вшанування пам’яті козаків на Козацькому редуті, поблизу міста Дубна. У той день змушена була працювати, та все ж виділила декілька хвилин для спілкування з родиною.
– Сподіваюся, що зможу передати цю вишиванку своїй майбутній дочці, щоб і вона відчула запах поколінь, – каже наша конкурсантка.
Михайло Радіо
– Сорочку мені вишила моя бабуся, білоруска за національністю (народилась і виросла в Білорусії, але у 1958 році вона одружилась з моїм дідусем і переїхала жити до України). Я маю ще три вишиванки, якими дуже пишаюся.Одна з них була 2329-ою під час проведення у Рівному акції “Вишитий рекорд-2011”.
Діана Білоконенко
– Два роки тому я закінчила Національний університет “Острозька академія”, зараз працюю на телекомпанії “Рівне 1”. Я активна та творча людина, намагаюся всюди встингути: поєднувати роботу та відпочинок з друзями. В моєму гардеробі багато вишиванок, навіть на випуск в академії я обрала не звичайну сукню, а вишитий костюм, бо переконана, що вишиванка найкраще розкриває красу дівчини.
]У Рівному навіть песик носить вишиванку!
Світлана Пилипака
Дівчина навчаєтьсяться на заочній формі в РДГУ на другому курсі та працює вихователем в школі-інтернаті міста Березне.
– Я одягаю вишиванку дуже часто, бо маю їх кілька, – розповідає Світлана. – Вишиванка на державні свята – приклад патріотизму, що переймають і мої учні.
Іванна Слівінська з мамою
– Кожна з нас вишивала свою сорочку власноруч, над вишиванкою з маками працювали більше року, – зізнається Іванна. – Ми любимо українські традиції, любимо одягатися гарно, любимо створювати одяг своїми руками, а тому – любимо вишиванки!
Юлія та Альона Кирильчук
– Ми з донькою дуже любимо одягати вишиванки, – розповідає Юлія. – Я останнім часом захопилася вишивкою бісером, тому й вишивка моя зроблена власноруч. Доньчина ж вишиванка – вишита хрестиком за старовинним покроєм.
Анна Марчук з родиною
– На фото наша родина у моїх авторських вишиванках. Створюю вишитий одяг понад три роки для своєї родини та для справжніх шанувальників українських традицій. Обираючи етно стиль – рідний стиль, ми обираємо своє щасливе майбутнє, найкраще майбутнє для наших дітей. Я як мама, переконана що вони мають виховуватись у найкращих українських традиціях, знати своє коріння, свою історію, бути успішними та з гордістю нести в світ українські традиції. Моя мрія, щоб кожен українець носив вишиванку у будень і у свято. І якщо моя мрія збудеться, то буду найщасливішою українкою.
Конкурс “Моя вишиванка найкраща” став міжнародним!
Людмила Назарець
– Я працюю заступником директора із виховної роботи Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4. За фахом – вчитель англійської мови, – розповідає про себе Людмила. – Люблю усе українське: мову калинову, лани пшеничні, пісні милозвучні, народ працьовитий, молитву щиру… Вишиванку вважаю своїм духовним оберегом. Донечку Анастасію теж виховую справжньою україночкою із почуттям національної гордості та гідності.
Ярослава Зятик
– Щоб взяти участь у конкурсі, довго не вагалася. А чекала майже останнього дня конкурсу зумисне, щоб побачити своїх конкурентів, – зізнається Ярослава. – А це вплинуло на мій вибір вишиванки, бо їх у мене декілька. Цю суконку мені подарувала моя матуся. Родом я з мальовничого прикарпатського краю, де цінують і плекають любов до вишивок. Молода, енергійна та життєрадісна людина. Як писав відомий композитор і співак Анатолій Матвійчук: “Не мода це й не дивна забаганка… Нелегко нашим недругам збагнуть, Чим є для укранця “вишиванка”? І що у ній за таємнича суть? Нитки, неначе мрії кольорові, Вплелися в долі біле полотно… Вона – це символ віри і любові, Що нам Господь вручив колись давно…».
Таких вишиванок ви ще не бачили!
Оксана Лащук
– Взяти участь у конкурсі мене змусив мій син Северин, – зізнається Оксана. – Саме синочок допомагав мені добирати відтінки ниток та бісеру до вишиванки. Особисто для мене успадкована сорочка або вишита доброю людиною – це потужний оберіг. Від неї, як від української пісні, радіє серце.Обов’язково до вишиванки одягаю намисто (коралі), які моя бабуся ще дівчиною отримала у спадок від своєї матері.
Северин Лащук
– Мені 11 років, вчуся грати на гітарі, захоплююсь мистецтвом розмовного жанру. У мене є багато різних вишиванок, – розповідає хлопець. – Їх вишиває моя матуся. Сорочки одягаю з радістю і ношу з великою гордістю. У вишиванці я відчуваю себе захищеним. Бо у кожен хрестик на сорочці вкладена любов, доброта і турбота моєї матусі.
Чи з’явиться фото когось із сьогоднішніх учасників на обкладинці газети “ОГО”, дізнаємось згодом. Адже наш конкурс – триває, і попереду – не лише ще одне знаймоство з новими учасниками, а й інтернет-голосування!
А ВСІМ учасникам нагадуємо, що вони зможуть продефілювати подіумом, що буде сконструйовано до Дня Незалежності на центральному майдані Рівного. Адже того дня з ініціативи міської влади Рівного о 16 годині тут відбудеться загальноміська акція “Моя маленька вишиванка”, до якої долучаємось і ми.
Учасники конкурсу “Моя вишиванка найкраща” продефілюють на майдані Незалежності у Рівному!
Отож, 2 серпня на порталі OGO.ua розпочнеться інтернет-голосування. І напередодні Дня Незалежності ми дізнаємось, хто з наших конкурсантів потрапить на обкладинку газети “ОГО” і з гордістю скаже: “Моя вишиванка – найкраща!”
ПАРТНЕРИ КОНКУРСУ
