Катерина – особистість унікальна. Саме тому постійно прагне до вершин, до самореалізації, вірить у майбутнє, не озираючись на минуле, впевнено крокує до поставленої мети. І їй вдається перемогти! Адже життя любить наполегливих, а доля прихильна до тих, хто постійно прагне «олімпу».
Впевненими кроками Катерина опановує лікувальну справу в одному з найпрестижніших медичних вишів країни, постійно поєднуючи навчання з розмаїтими хобі, читанням оригінальних книг та навіть написанням власних художніх творів. Така вона – багатогранна жіноча особистість.
Розум Каті Смалюк ніколи не перестає поглинати знання, душа – ловити емоції та почуття, а серце – битися в такт із навколишнім світом, ритмізувати його, викликаючи гармонію добра та щирості. Відомий російський науковець у галузі медицини й, зокрема, психології, академік Володимир Бехтєрєв писав: «Якщо хворому після розмови з лікарем не стало легше, то це не лікар». Дійсно, істинний лікар – це не лише людина з дипломом про вищу медичну освіту та в білому халаті, а ще й порадник, друг, наставник. Саме лікар рятує людину, часто робить з нею перший крок у нове життя, життя, в котрому нема місця нещирості, є лиш оптимізм та надія, що зцілює рани як фізичні, так і моральні. Такому лікарю можна довірити власне життя.
Сьогоднішня наша розмова з майбутнім працівником медичної сфери України, відкритою та амбітною юнкою Катериною Смалюк.
– Катерино, скажи, чому ти обрала для себе медицину, що слугувало поштовхом до цього?
– Для мене немає професії благороднішої, аніж професія лікаря. Коли буду лікарем, щиро вірю, що зможу якісно та професійно допомогти далеко не одній нужденній людині. Хочеться займатися тією справою, де кожного дня відчуватиму, що роблю добро і приношу людям радість та полегшення. Як не дивно, поштовхом до обрання саме цієї професії була для мене категорична незгода з тим способом життя, який обирає для себе чи не кожний індивід сучасного суспільства. В житті нинішнього покоління людей має місце неймовірна кількість негативу, роздратування та нещирості. Вважаю і сподіваюся, що будучи лікарем, нестиму людям лише світлу надію, приємні емоції та турботу.
– На твою думку, яким повинен бути (якими якостями має володіти) сучасний лікар?
– «Честь. Милосердя. Слава» – головний лозунг НМУ ім. О.Богомольця – дуже доречний в даному випадку. Справжній лікар в будь-які часи ні на мить не повинен втрачати почуття власної гідності, бути милосердним до своїх пацієнтів, професійно ставитися до власних обов’язків, адже ціна за помилку велика – життя людини.
– А сучасний пацієнт?
– (задумується, – авт.)… Мабуть, перш за все, максимально об’єктивним щодо свого стану здоров’я. Відверто кажучи, дуже часто люди самі ж собі шкодять своїм способом життя та негативними звичками, а по цьому скаржаться на ті чи інші недомагання. Інколи, щоб почувати себе краще, достатньо просто змінити стиль життя, стати кращим, вдосконалитися. В буднях нелегко забути про те, що ми несемо горде звання «Людини», а тому повинні відповідати фізичним, моральним та духовним стандартам.
– Катерино, як, на твою думку, можна покращити стан нинішнього медичного обслуговування в Україні?
– Звісно, медичне обслуговування громадян України потребує якісного покращення. На сьогодні ще дуже багато невирішених проблем поставлено перед сучасною медициною. Безперечно, потрібно готувати відмінні кадри, запобігати скупченню лікарів з вузькою спеціалізацією у великих містах. Важливо модернізувати обладнання, адже велика його частина, особливо в маленьких містах та селах, придбана ще за радянських часів, а медицина, як і всі інші галузі, не стоїть на місці, постійно з’являються нове та сучасне обладнання, вдосконалені методи лікування. Важливо покращувати стан приміщень фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій, особливо в сільських місцевостях. Одним з головних напрямів системи охорони здоров’я має бути запровадження нових ефективних заходів щодо профілактики захворювань, розроблена система агітаційних та роз’яснювальних заходів щодо здорового способу життя, тобто потрібно впровадити новий престиж, якому б відповідала здорова, без шкідливих звичок особистість.
– Катерино, а що для цього особисто може зробити така молода людина, як ти?
– Така молода людина, як я, зараз є всього лиш студенткою медичного університету, тому, аби в майбутньому здобути високу кваліфікацію, потрібно, перш за все, сумлінно опановувати медичні дисципліни, що я старанно виконую. Варто також бути впевненим в собі, обрати шлях і крокувати ним до тих пір, доки не відчуєш, що можеш змінити на краще не лише своє життя, а й додати яскравих барв навколо. Слід зазначити, що за підтримки адміністрації нашого університету студентство НМУ і я зокрема щорічно організовуємо безліч акцій, спрямованих на популяризацію здорового способу життя та виховання міцної нації, адже в здоровому тілі – здоровий дух.
Молоді таланти Рівненщини: Бібліотекарка з Сарненщини Тамара Гнатюк пише вірші та співає поліські пісні
– Знаю, що ще зі шкільних років брала участь в багатьох конкурсах та турнірах. Які маєш досягнення та здобутки?
– Відверто кажучи, батьки і досі зберігають масу грамот та дипломів, мою золоту медаль. Вони поклали це до різних скриньок, разом з документами (посміхається). Там і посвідчення про відмінне навчання, і грамоти за перемоги в різноманітних олімпіадах, біологічних турнірах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт. Що до мене, то, звісно, яскраві моменти перших здобутків назавжди вкарбовуються в пам’яті, але цей етап я уже вважаю пройденим, тому що зараз навчаюся в іншому навчальному закладі і для мене дуже важливо проявити себе якнайкраще тут. Уже отримала дипломи та сертифікати про участь в наукових конференціях на базі університету, маю подяки за організацію різних форумів молодої наукової еліти, активну участь в громадському житті університету і, чим особливо пишаюся, диплом «Кращого студента Києва». А також працюю над науковими публікаціями і публікую їх у профільних фахових виданнях, входжу до складу Вченої Ради університету від студентського самоврядування. Але відверто: все це було би абсолютно неможливим, якби мене не оточувало безліч таких «благословенних», щирих людей, як мої батьки, друзі-студенти, викладачі. Перебуваючи в колективі прекрасних особистостей, які прагнуть до вершин, щохвилини і собі хочеться розвиватися.
– Катерино, знаю, що маєш публікації в деяких обласних літературних альманах. Часто берешся за перо?
– Пишу багато, але саме художніх речей – не дуже. Мене більше цікавить публіцистика, тому саме на сторінки газети «Медичні кадри» подаю матеріали медичного спрямування щомісяця. Журналістика та дикторське мистецтво завжди відігравали важливу роль у моєму житті. Незважаючи на те, що вони не стали моєю майбутньою спеціалізацією, залишилися незмінним хобі. Інколи, звісно, трапляється таке, що хочеться «вилити» емоції саме в художньому стилі. Щороку, коли повинен виходити альманах «На мольбертах днів» (літературно-мистецьке видання Рівненської малої академії наук, що виходить щороку за редакцією заступника директора РМАНУМ, філолога Олександра Мазура,-авт.), мені телефонує редактор-упорядник і запитує: «Катрусю, що цьогоріч подаватимете до альманаху?». Я відразу посміхаюся про себе і думаю, як прекрасно мати у своєму житті людей, з котрими можна поговорити на улюблені теми, про літературу, мистецтво, поезію… А це слід любити. Адже мистецтво дарує нам моменти єднання з прекрасним, вічним, щирим.
– Що чи хто дає тобі сил для нових звершень?
– Мене завжди надихали талановиті люди. Крокуючи життям, намагаюся оточувати себе винятково щирими, обдарованими, високоосвіченими та вмотивованими людьми. А хороше оточення та щоденні маленькі приємності на шляху до здійснення мрій завжди стають відмінним поштовхом у майбутньому.
– Які маєш мрії та плани на майбутнє?
– О, у мене безліч планів та мрій! Я ще дуже молода, тож у мене неймовірна кількість бажань. Хочеться кожного дня розвиватися як особистість, реалізовувати задумане, удосконалювати професійні здібності. Вважаю, що людина, котра щодень робить крок назустріч мрії, приречена на успіх. Саме такою людиною я й хочу бути.
– Катерино, дякую за бесіду. Бажаю натхнення, релізації планів та здійснення мрій!
