Реформи PhD-освіти в Україні: експерти назвали головні проблеми та шляхи розвитку

Упродовж 14–16 листопада на Волині відбулася Х (ювілейна) Міжнародна науково-практична конференція «Третій рівень освіти в Україні: становлення та тенденції», яка зібрала науковців із різних куточків України та Європи. Модерувала захід кандидат історичних наук, професор, Почесний професор Балтійського науково-дослідного інституту проблем трансформації економічної сфери Мирослава Філіпович.

Цьогорічна конференція стала рекордною за масштабом: у ній взяли участь 135 науковців із України, Польщі та Латвії. Серед міст-учасників – Луцьк, Київ, Рівне, Одеса, Львів, Житомир, Рига, Лодзь, Дніпро, Харків, Черкаси, Івано-Франківськ та інші.

Ключові теми та дискусії

Під час заходу обговорили найактуальніші питання, що стосуються третього рівня освіти (PhD) та розвитку науково-освітнього середовища. Зокрема:

Реклама
  • формування та індексація фахових наукових видань у світі й Україні;
  • роль штучного інтелекту у системі академічних цінностей;
  • розвиток проєктної аспірантури та її юридичні виклики;
  • сучасні підходи до підготовки здобувачів PhD;
  • проблеми ліцензування, акредитації та постакредитаційного контролю;
  • порядок присвоєння наукових ступенів і вчених звань, прогалини законодавства та реальні потреби наукової спільноти.

Участь науковців із Рівненщини

До конференції долучилися і представники Рівного.

Андрій Боровик, віце-президент з наукової роботи Науково-дослідного інституту публічного права, доктор юридичних наук, професор, представив доповідь щодо актуальних проблем присвоєння вчених звань в Україні.

Людмила Боровик, кандидат педагогічних наук, доцент, академік, розкрила учасникам переваги та виклики проєктної аспірантури.

Реклама

Підсумки та подальші кроки

Учасники зійшлися на думці, що українське освітнє законодавство потребує суттєвого доопрацювання, зокрема в частині регулювання третього рівня освіти. За результатами обговорень ініційовано проведення окремого правового форуму, який буде присвячений розробці комплексної стратегії розвитку освітньо-наукової сфери. Серед потенційних цілей – напрацювання Кодексу законів про освіту та науку, що має систематизувати й уніфікувати чинні нормативно-правові акти.

Ювілейна конференція засвідчила: українська наука, попри виклики, продовжує рухатися вперед, формуючи нові підходи, зміцнюючи міжнародну співпрацю та шукаючи оптимальні моделі розвитку третього рівня освіти.

Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху