9 травня за новим стилем православні в Україні вшановують перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, а також згадують пророка Ісаю. Дата має важливе місце у церковному календарі й залишається значущою як для віруючих, так і для релігійних громад, що продовжують дотримуватися старого стилю.
З 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Усі свята з фіксованою датою тепер відзначаються на 13 днів раніше, однак парафії та монастирі можуть самостійно обирати, за яким стилем жити. Тому частина вірян продовжує святкувати церковні події за юліанським календарем. У цьому контексті 9 травня залишається днем, коли віряни згадують пророка Ісаю, а за старим стилем його пам’ять відзначатимуть 22 травня.
Життя та служіння пророка Ісаї
Ісая належить до найвідоміших старозавітних пророків. Він жив приблизно за сім століть до народження Ісуса Христа і походив із царського роду. Пророк мав сім’ю та сина, а своє служіння розпочав після особливого видіння, у якому побачив небесний храм, Бога та серафимів. Відчувши власну недостойність, він промовив, що має «нечисті уста». За біблійним переказом, один із ангелів доторкнувся до його губ розпеченим вугіллям, очищаючи його перед виконанням Божого доручення.
Протягом близько шістдесяти років Ісая звертався до ізраїльського народу, застерігаючи від неправильного життя та пророкуючи важливі історичні події. Він передбачив вавилонський полон, руйнування Єрусалима та подальше відновлення храму. Особливе місце у його книзі займають пророцтва про Месію. Ісая говорив, що Спаситель народиться від Діви, прийме страждання за гріхи людей, воскресне та що Його Церква пошириться по всій землі. Саме через ці пророцтва його називають «старозавітним євангелістом».
Народні традиції та значення дати
У народній традиції 9 травня вважали днем, коли варто з увагою ставитися до власних думок і слів, адже пророк Ісая асоціювався з очищенням серця та намірів. Також цього дня господарі спостерігали за погодою, вважаючи, що ясний ранок може свідчити про тепле літо, а затяжні дощі — про рясний урожай.
- вважалося сприятливим часом для початку робіт, що потребують зосередженості;
- не рекомендували сваритися чи допускати образи;
- звертали увагу на зміни в природі, які могли служити прикметами для польових робіт.
Про це пише УНІАН.
