Небо поступово засіялося зірками. Місто дихало спокоєм, відпочивало. Пані Христина заплющила очі, але сон не приходив. Жінка згадувала минуле, події, яким виповнилося майже тридцять років, в тодішній час вони не дуже хвилювали, бо здавалися несерйозними…

Лютий… Дивуюся цій назві. Вона якась надто жорстока. Так, цей місяць холодний, але не злий. Он яке тепле свято нам дарує — День закоханих!