Цьогоріч конкурс об’єднав авторів із 24 країн світу, зокрема з Італії, Польщі, Чехії, Словаччини, Катару, Бахрейну, Туреччини, України та інших. У межах відкриття відбулася презентація каталогу нагороджених робіт, вручення премій, живе спілкування з авторами та панельні обговорення.
Модератором і головним організатором заходу виступив знаний фотохудожник, засновник фотошколи та «Музею фотографії» в Рівному Олександр Харват — заслужений художник Міжнародної Федерації фотомистецтв (EFIAP), Майстер FIAP, член Національної спілки журналістів України, Посол Миру.
«Попри війну, митці з усього світу надсилають свої роботи. І це означає — нас бачать, нас підтримують. Репортерська фотографія — це щоденна хроніка, яка фіксує не лише війну, а й надію. Мене надихає, що з кожним роком ця платформа стає все потужнішою. У номінації «Війна в Україні. Світ проти війни в Україні» спеціальну премію отримала Оксана Чорна — військова фотокореспондентка, яка приїхала на конкурс просто з передової, подолавши понад тисячу кілометрів. Це свідчить про її глибоку відданість своїй справі та неймовірну сміливість. Її роботи — правдиві, емоційно насичені, надзвичайно сильні за змістом. Оксана здобула найбільше нагород цьогоріч і заслужено стала кращим автором конкурсу», — наголосив Олександр Харват.
Однією з ключових тем конкурсу стала війна в Україні. Особливу увагу глядачів привернули серії, які вже стали не лише витворами мистецтва, а й історичними джерелами. Гран-прі конкурсу здобув Костянтин Бобрищев із Полтавщини за серію «Безмежне материнське горе» — емоційну розповідь про матерів, які втратили своїх синів на фронті.
У номінації «Війна в Україні. Світ проти війни в Україні» спеціальну премію отримала військова фотокореспондентка, начальниця відділення комунікації 23-ї окремої механізованої бригади, Оксана Чорна. Її фотографія «Пшениця, яка ніколи не стане хлібом» стала символом руйнування українського сільського господарства через війну. Оксана також отримала звання «Найкращий автор конкурсу», представивши серію знімків із передової, яка охоплює бойові будні, тренування, побут та реальні обличчя українського спротиву.
«Це моя перша участь у Life Press Photo, і я вдячна за те, що мій голос через фотографію був почутий. Всі роботи, які я подала, — це історії з війни. Я знімаю з передової: побут, тренування, бойову роботу, емоції. Не прикрашаю — показую так, як є. Це мій обов’язок як військового кореспондента. Я постійно перебуваю на лінії фронту, знімаю не лише фотографії, а й відеоінтерв’ю, готую фільми. Працюю з оператором, планую випустити журнал на 200 сторінок, де буде не лише візуальний, а й голосовий архів героїв», — поділилася Оксана Чорна.
До складу журі цього року увійшли знані фахівці з Чехії, Словаччини, Литви та України: Гарік Аванесян (голова Федерації фотомистецтва Чехії, MFIAP), Ярослав Гутек (Словаччина, EFIAP), Олександр Харват ( голова ГО «Український Центр фотомистецтв»).
LIFE PRESS PHOTO 2025 підтвердив: сучасна репортерська фотографія — це не лише документ, а й інструмент гуманізму, боротьби за правду, пам’яті й гідності. В умовах війни, коли слова часто мовчать, саме зображення стають мовою, яку розуміє увесь світ. І саме такі ініціативи як цей конкурс — цементують нашу історичну пам’ять і дають їй голос.
