Ювілей відзначали разом з ровесниками газети
— Цікаво, яким для вас видався сьогоднішній святковий день? Напевно, що сиділи ви у своєму редакторському кріслі й приймали від усіх вітання?
— Дійсно, сьогодні отримав багато приємних привітань майже зі всієї України. Якщо говорити про робочий день, то розпочав його ще вночі в друкарні. Після цієї передачі також знову туди поїду. Щоб видавати щоденну ранкову газету, потрібно працювати вночі.
А зранку ми в редакції вітали трьох ровесників нашої газети — трьох десятирічних діточок, що народились в один день з нами: порізали торт, випили по ковтку шампанського. Потім біля центрального універмагу допомагав промоутерам продавати нашу газету. Продав свою частину. Важливо відчути, як рівняни реагують на новий продукт. А ще — провів серію нарад, здавав завтрашні газети й готувався до всеукраїнського семінару щодо проблем регіональної преси, який пройде на базі “ОГО”.
— З дванадцятого жовтня до Дня Рівного, тринадцятого до Дня Сарн ви плануєте проводити якісь заходи. Чому у Рівному — зрозуміло, а от чому не Острог, Дубно або якесь інше місто, а саме Сарни?
— Святкування десятиріччя “ОГО” ми проводимо нетрадиційно, адже у нас працює багато творчих людей. Ми не пішли шляхом банальних урочистостей у театрі, а розтягнули це задоволення аж на цілий місяць. До святкування Дня міста, 13, 14 жовтня, ми приурочили 12 жовтня великий концерт та народні гуляння, що відбуватимуться у міському парку культури. Для цього мобілізували певний творчий потенціал.
А у Сарнах ми будемо на запрошення міського голови Леонтія Ніколайчука, оскільки там наша філія досить потужно працює, та й я депутат обласної ради від Сарненського виборчого округу, тому просто зобов’язаний з’явитись у День Сарн перед своїми виборцями.
Майбутнє —
за щоденними газетами
— Скажіть, будь ласка, випуск щоденки — це головний біль, чи це все ж приємно?
— На жаль, за роки Незалежності наші люди відвикли купувати й читати щоденні газети. Доводиться зараз відновлювати ці традиції. В Європі, в усьому цивілізованому світі щоденна газета вважається за норму. Тому ми зробили цей крок. Сьогодні не кожен наважиться так вчинити. Мої колеги з інших регіонів України дивуються з нас: поки не готовий ще наш читач. Ми не стали відкладати видання щоденки у довгий ящик, а приурочили випуск до ювілею. Зараз наша газета має оновлений вигляд: новий логотип, повнокольоровий друк, вісім шпальт щоденної інформації. При цьому п’ятничний випуск — традиційна “ОГОшка-товстушка”, залишається такою ж самою, вже звичною для рівнян: більше тридцяти шпальт, з різноманітним набором інформації.
— Запитання з пейджера: розкажіть про “ОГОшку” детальніше. “ОГОшка” звучить як подружка.
— У спецвипуску, що вийшов першого жовтня і був розповсюджений у нашому місті, області та в сусідньому Луцьку накладом 80 тисяч примірників, ми детально розповіли про шлях, який пройшли разом з газетою люди, що працювали від першого номера. Про те, як трансформувалось видання від рекламного до рекламно-інформаційного, а затим до інформаційно-рекламного. І нарешті вже сьогодні ми можемо сказати про трансформацію до нормального, звичного, цивілізованого — це щоденний оперативний, об’єктивний засіб масової інформації.
— Запитують глядачі про призи, напевно, що це запитання від тих, хто вже читав новий випуск.
— Сьогодні сам, розповсюджуючи газету, стикнувся з тим, як мало пішло про це реклами та інформації. Доводилось практично кожному покупцеві розказувати про нашу нову акцію, яка триватиме впродовж двадцяти двох днів. Отож, до уваги тих, хто купить щоденну газету “ОГО” за понеділок, вівторок, середу, четвер (окрім п’ятниці, оскільки там набагато більший тираж і ми не зможемо просто фізично провести такий розіграш). У правому верхньому кутку газети, що на першій сторінці біля логотипу, ви знайдете номер. Його має кожен примірник. Покупець, який за тридцять копійок придбає щоденну газету, автоматично стає учасником розіграшу цінних подарунків. Підсумки будуть підводитись щодня у прямому ефірі на телеканалі “Рівне 1” та друкуватись у наступному номері газети. Про умови можна детальніше дізнатись у нашій газеті.
— Сьогодні я також купив собі газету: стало цікаво бути власником газети, що має персональний номер. Він зовсім інший, ніж у вас. Не сподіваюсь на приз, приваблює персональність номера. Скажіть, будь ласка, де ви запозичили це, а чи, можливо, це ваш власний задум?
— Це наш задум, але це не є якесь відкриття. Кожна європейська газета, завойовуючи свого читача, придумує всілякі акції. Це зветься просуванням, промоцією. Проведення розіграшів досить популярне у світі: газета заохочує таким чином своїх читачів, завойовує своїх прихильників.
Сумніви відкинемо справами
— Наступне запитання: чи вважаєте вдалою акцію з обкиданням приміщення редакції помідорами?
— Зрозуміло, що це була PR-акція. У нас працюють творчі люди, які запропонували таким чином розпочати заходи із святкування ювілею газети. Зі старшокласниками поблизу редакції проводили караоке. Після того вони з плакатами, гаслами про те, що ставимо собі за мету: виходити щодня, побільше оперативної об’єктивної інформації, — підійшли до редакції. Думаю, в тому, що ми по своїй редакції кинули декілька яєць та з десяток помідорів, нічого страшного немає. Тим паче, що про це завчасно попередили і міську владу, і міліцію.
— Скажіть, будь ласка, все-таки видання щоденної газети потребуватиме новин, чи не доведеться їх самим і створювати?
— Для тих, хто сумнівався, що нам не вдасться видавати газету, було вагомим аргументом таке, що в Рівному не відбувається стільки подій, отож не нашкребемо чим заповнити вісім шпальт щодня. З цією метою ми підсилили журналістський колектив і набрали багато молодих людей. До речі, двері до нашого колективу не зачинені: хто відчуває у собі сили і бажання працювати — будь ласка, запрошуємо. Сподіваюсь, що наші журналісти спроможні будуть щодня знаходити по п’ятнадцять-двадцять новин місцевого характеру.
— Глядач цікавиться кількістю працівників газети “ОГО”.
— У нас дуже багато допоміжних структур, які покликані обслуговувати випуск газети. Це й транспортна служба, підприємство “ОГОпрес”, яке реалізує друковану продукцію, служба рекламних агентів. Біля двохсот чоловік об’єднує наша справа.
У чотирьох стінах “придумати” газету неможливо
— Ви йдете загальноєвропейським шляхом. Цікаво, де ви це запозичили? І ще хотілося, щоб ви розповіли про семінар, що має відбутись у суботу. Десь ви брали досвід, тепер будете ним ділитись з іншими?
— Звісно, зачинившись у чотирьох стінах, придумати газету і видавати її — неможливо. І мені особисто, і керівникам напрямків довелось чимало поїздити по світу, по Україні, щоб перейняти передовий досвід газетної справи. Із задоволенням ділимось напрацьованим досвідом з іншими колегами. Зокрема, три роки тому, на базі нашої газети вже проводився семінар з членами Співдружності рекламно-інформаційних видань. А от 4 жовтня до нас приїжджають представники провідних недержавних регіональних видань майже зі всієї України. Ми разом проаналізуємо тенденції розвитку регіональної преси. Очікується приїзд також цілого ряду високоповажних гостей: Микола Томенко, Володимир Яворівський, Віталій Шевченко і багато інших. Сподіваюсь, що рівняни матимуть змогу поспілкуватись з ними.
— На мою думку, те що їдуть такі поважні люди, вже є визнанням. Чи не так?
— Мені б не хотілось хвалитись. Але повірте, вони не їхали б до нас, якби тут не було що подивитись, якби не було того досвіду, який зможуть перейняти наші колеги зі всієї України.
— Можливо, хтось з ваших гостей зможе побувати у нашій студії і рівняни почують його думку… Спочатку ставав об’ємнішим кожен номер, потім з’явився понеділковий випуск, зараз вже говоримо про щоденне видання. Скажіть, будь ласка, а чи не буде наше “ОГО” скоро виходити вже форматом журналу?
— Читачі почнуть нас сварити, коли почнемо випускати цілі талмуди, їх буде важко нести… За тенденціями, що мають місце в Європі, видання намагаються звузити обсяг інформації, бо читач просто не встигає її переварити. Думаю, що вісім шпальт щодня та тридцять дві щоп’ятниці наш читач подужає. Це буде сконцентрований підбір інформації, яку потребує читач.
Україна потребує повернення до… гласності
— Коли до бізнесу на Заході долучається вся родина — це цілком нормально. Ваша дружина, пані Тетяна, є економістом, цікаво, чи її думка про формування “ОГОшки” вас цікавить? Ви до неї прислухаєтесь, чи все робите на свій розсуд?
— Взагалі прислухаюсь до кожної думки, а в першу чергу до думки рідної дружини, але роблю своє.
— Багато у нас говорять про свободу слова. Цікаво знати, що таке свобода слова у вашому розумінні?
— Свобода слова зараз у нас в Україні надзвичайно актуальне поняття. Нещодавно приїхав з Народного форуму за демократичний розвиток України, де працював в інформаційній секції. Журналісти просто волали, що не йдеться вже про свободу слова, а про елементарне відновлення горбачовської гласності. У газеті “ОГО” найбільшим завоюванням є фінансова і політична незалежність. Що б не розказували, що у нас немає незалежної преси, ступінь незалежності газети “ОГО” є досить високим. Хоча ще бракує декількох крапель в українській чаші терпіння, аби відбувся той прорив до свободи слова.
— На мій погляд, “ОГО” має якийсь свій феномен, а як вважаєте ви?
— Не хочу переоцінити зроблене. Саме для того, щоб почерпнути нашого досвіду, оцінити наш невеличкий феномен, до нас їде широке представництво видавців незалежної регіональної преси.
— Тут цікаве запитання: що ви робите для своїх працівників у плані соціального захисту?
— Як керівник завжди створюю умови для роботи працівникам. У нас завжди на першому місці було забезпечення матеріальне, робочим місцем, засобами виробництва, комп’ютером, різною апаратурою і т. ін. Щодо захисту журналістів, то працівники наші всі оформлені на роботі, мають службові посвідчення, всі застраховані й захищені юридично. Якщо щось трапиться, ми стоїмо за них горою.
— Що б ви хотіли побажати у цей день своїм співробітникам?
— Хочу, щоб у нашій державі, в нашому місті нарешті були створені такі умови, щоб можна було спокійно працювати, без загрози покарання за свою журналістську діяльність. І рівнянам нашим хочу побажати такого політичного та економічного устрою, такої демократії, щоб можна було нарешті гідно, цивілізовано жити, працювати, годувати свої сім’ї і процвітати в нашій незалежній державі.
