Сьогодні Рівненська громада схиляє голови у глибокій скорботі. В обласному центрі відбулося прощання із 46-річним солдатом Ігорем Сухим. Чоловік, який до останнього подиху залишався вірним присязі, повернувся додому «на щиті» після тривалого перебування у списках зниклих безвісти.
Життєвий шлях Ігоря розпочався 2 жовтня 1978 року в селі Великий Шпаків. Своє дитинство та юність він провів у Рівному: навчався у школах №22 та №18, а згодом здобув професію у місцевому училищі №10. До мобілізації Ігор працював на відомих рівненських підприємствах «Бурштин» та «Ямуна», де його знали як сумлінного та відповідального фахівця.
Від цивільного життя до лав ЗСУ
У січні 2025 року Ігор Сухий приєднався до лав Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією. За словами рідних, він прийняв це рішення без вагань, адже чітко усвідомлював свій обов’язок захищати рідну країну. Дружина воїна згадує, що він завжди намагався оберігати спокій родини, тому майже нічого не розповідав про важкі будні та складнощі військової служби.
У мирному житті Ігор запам’ятався всім як надзвичайно добра та працьовита людина. Його життєвий шлях базувався на щирих людських цінностях, серед яких першочерговою була безмежна любов до дружини та двох синів. Окрім того, він виявляв постійну турботу про своїх батьків та брата, залишаючись для них надійною опорою. Чоловік ніколи не цурався фізичної праці та завжди радо допомагав рідним у селі. Своє дозвілля та вільні хвилини він намагався проводити на природі, де найбільше полюбляв відпочивати за риболовлею.
Подвиг та довгий шлях додому
Життя воїна обірвалося 1 липня 2025 року. Трагедія сталася на Сумщині під час виконання чергового бойового завдання. Після того фатального дня зв’язок із бійцем перервався, і довгі місяці він вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно після проведення необхідних процедур ідентифікації тіло Героя вдалося повернути рідним для гідного поховання.
Церемонія прощання та місце спочинку
Сьогодні, 29 квітня, о 10:00 рівняни зібралися на головній площі міста — майдані Незалежності, щоб віддати останню шану земляку. Після загальноміської церемонії заупокійну службу відслужили під склепіннями Свято-Покровського собору.
Свій останній спочинок захисник знайшов на кладовищі «Нове» в обласному центрі. Його поховали з усіма військовими почестями на Алеї Героїв — місці, де спочивають найкращі сини та доньки нашого краю.
Співчуття родині
У Ігоря залишилися дружина, двоє синів, батьки та брат. Редакція «ОГО» висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисника. Його самопожертва назавжди вписана в історію нашої незалежності.
За інформацією Рівненської міської ради
Читайте також: Війна забрала життя 38-річного Захисника із Рівненщини Володимира Зими
