Його прізвище за часів керівництва Миколи Сороки було в центрі чуток і дискусій. Ще б пак — розпочати стрімку кар’єру у трохи за двадцять! Натякали й на можливі родинні зв’язки з Володимиром Литвином, і про земляцтво з губернатором. Сьогодні Юрій БЛАГОДИР курує економічний блок у команді Віктора Матчука. “ОГО” вирішила дізнатися: а яким же повинен бути фаховий посадовець у часи, коли калейдоскопічно змінюється влада? Пристосовуватися й стати дисциплінованим виконавцем чи намагатися постійно “гнути” власну лінію? Давайте подивимося на зміни в регіоні з позиції наймолодшого заступника керівника області, почуємо оцінку зробленого минулоріч і запитаємо про плани на 2007-й.
— Юрію Анатолійовичу, чи не доводиться вам, як найбільш молодому керівнику в команді Матчука, відчувати дискомфорт через свій вік? Чи були такі відчуття, коли працювали головою Гощанської райдержадміністрації?
— Гоща була рубіконом у професійному становленні як держслужбовця. Мені виповнилося 27, і я був наймолодшим керівником району в Україні. А це — прецедент. До речі, тоді мене викликали на співбесіду у прем’єр-міністра Ющенка. Але до призначення пройшов певний етап, який допоміг у роботі. Після закінчення Львівського торгово-економічного інституту рік пропрацював у споживчій кооперації, далі — від спеціаліста до начальника відділу Новоград-Волинського міськвиконкому, потім — заступником начальника управління економіки ОДА, першим заступником начальника Головного управління економіки. Після цього було призначення у Гощу, на 3,5 року. Ланка району — це передова, це нелегка школа. Там не передоручиш щось складне комусь іншому, треба розв’язувати всі проблеми безпосередньо на місці. Так, перші півроку я відчував у поглядах, у натяках старших за мене керівників сільгосппідприємств певний ступінь недовіри чи щось на зразок цього. Хоча прямо вони мені цього й не говорили. Але зовсім скоро все змінилося. Мені пощастило з командою, професійним колективом і я зичу кожному районному керівнику такої єдності, як тоді була у мене з головою ради. Сьогодні Гощанський район найкращий з АПК, практично завершується його газифікація. До призначення на сьогоднішню посаду я встиг закінчити Академію державного управління при Президентові України, захистив дисертацію з державного управління. Усе це дає змогу казати, що вік не є стримуючим фактором.
— Ви встигли вже попрацювати за різної влади. Можете порадити колегам, яким же має бути посадовець, щоби без нього не обходилися, коли владні команди змінюють? Універсальним?
— Він повинен, перш за все, працювати. Працювати над собою, бути відповідальним перед громадою й ділянкою роботи, яка доручена, незалежно від політичних переконань. І якщо приходить новий мудрий керівник, таким людям дається додаткова мотивація до роботи. Нині кадрова проблема дуже болюча. Ми стикаємось з кризою менеджерів вищої ланки, адже тривалий час у держслужбі не було системи мотивації, не формувався кадровий резерв, і як наслідок — здібні пішли у бізнес.
— Ви активний менеджер чи сумлінний реалізатор волі керівництва?
— Я — держслужбовець і повинен забезпечувати ділянку роботи згідно з функціональними обов’язками. Але ефективність моєї роботи оцінюється за станом справ на цій ділянці, тобто, за фактом, за результатом. Переконаний, що загалом проблеми певних галузей, кризи — це результат невідповідності керівників їх посадам.
— Що б ви порадили молодим спеціалістам, які приходять на державну службу?
— Нині їх мало. У декого державна служба асоціюється з гарним кабінетом, машиною, престижем. Але насправді мусять починати з низької зарплати, необхідності працювати в су-боту-неділю — тоді приходить розчарування. Важливо пройти цю кризу, перемогти себе. Хто зможе це зробити, той відбудеться, зможе вирости фахово. Обов’язковий критерій — робота над собою, підвищення професійного рівня. В Європі високо цінують професійність держслужбовця, хочеться сподіватись, що так скоро буде і у нас.
— У чому, на ваш погляд, різниця влади, яка була до Помаранчевої революції, і сьогоднішньої?
— І тоді, і зараз були свої позитиви й негативи. Сьогодні владі бракує збалансованості. Влада ефективна, коли вона єдина. Там, де є стратегія, яку реалізовують разом, — там і успіхи. Приклад — авторитарні країни Вірменія, Казахстан. Нині ж те, що відбувається у Києві, позначається і на регіонах. Іде конкурентна боротьба між центрами впливу, між партіями. Мінусом вважаю і неготовність до пропорційної системи виборів на рівні місцевих рад. Раніше важко було отримати підтримку громади, якщо тебе не знали за результатами роботи, нині це набагато простіше. Як результат — ради сьогодні не є провідниками політики. У минулій владі був елемент єдності: ради + адміністрація. Звичайно, завжди краще нове, але добре, якби ми були мудрими. Щоб не руйнували все, як це було в 90-ті роки, — заводи поділили на папірцях і продали за три копійки — а позитиви минулого переносили у сьогодення.
— Які три найбільші плюси роботи команди ОДА в економіці ви відзначили б за минулий рік?
— Головне — це фактор стабільності. Ми відійшли від популізму і стали займатись роботою. Тому першим позитивом я б назвав динаміку росту інвестицій в область: вона збільшилась у 1,5-2 рази. Майже 20 мільйонів гривень вкладено в житлово-комунальне господарство, енергозбереження. По-друге, це динаміка із погашення заборгованості із зарплат та власне ріст зарплат. По-третє, запровадження конкурсного продажу земель несільськогосподарського призначення. Прозорість проведення аукціонів дала змогу збільшити кратність від стартової ціни у 7,7 раза. А це — доходи місцевих бюджетів.
— Як підвищуватимете інвестиційну привабливість області нинішнього року?
— Цьогоріч в області зареєструємо технопарк. Він дасть цілий ряд преференцій для інвесторів. Працюємо над створенням промислової зони недалеко від Рівного. Питання лише в рекультивації земель, адже йдеться про землі Міноборони. Але за місяць-два оформимо пакет документів. Це європейський досвід, коли ставиться майданчик й інвесторам пропонують розміщувати там виробництво. Адже у нас парадокс у тому, що бажаючі не мають де своє виробництво розмістити. Бо там приватна територія, там не можна, інші перешкоди. Ось і днями зіткнулися з пошуком території для виробництва солідного інвестора з майже шістьма мільйонами євро. Створення промислової зони дасть змогу вирішити цю проблему. У нас є робоча сила, сировинні ресурси і головне — фактор стабільності. Сьогодні це основне для інвестора. Стабільність — першорядний наш дивіденд. Тут дуже важлива позиція голови ОДА Віктора Матчука, який знає з власного досвіду що потрібно підприємцю у першу чергу.
