Скандал навколо появи муралу на стіні багатоповерхівки неподалік ЦУМу набирає нових обертів. Малюнок у пам’ять про загиблого Героя Тараса Давидюка нещодавно розкритикувала рівненська дизайнерка, що викликало обурення в активістів.
Не лишився осторонь і заступник міського голови Рівного, військовий медик Юрій Поліщук, який з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до оборони країни.
«”Мурали полеглих військових – некроманія”.
“Перетворюєте місто на кладовище”.
“Я не хочу, щоб всюди були обличчя воєнних, це викликатиме відчуття провини і дискомфорту”.
“В центрі міста треба буде святкувати перемогу, а там всюди ці портрети…”
Ну і в такому дусі.
Перше. Якщо Вашу мистетськознавську душу мучить недостатня художність запропонованого муралу – докладіть зусиль, запропонуйте варіанти тощо. А не просто обливайте лайном.
Друге. Конкретно в цьому питанні особисто мені мало цікава думка тих, хто реально не воював.
Третє. Я би дуже хотів, щоб Рівне було наповнене портретами тих, хто за нього загинув. Щоби в якій би частині міста ви не перебували, ваш погляд завжди знаходив очі того, хто загинув за ваше спокійне і мирне життя. Може хоча б так рівняни пам’ятатимуть про війну.
І останнє. На моїй могилі буде стояти хрест. Більше нічого. Не хочу, щоб містяни пом’янули такими “вдячними” словами і мене, ну вас нахєр.» – написав Юрій Поліщук.
Але навіть на таку позицію знайшлися різні точи зору:
Я не хочу навіть уявляти, що буде після війни… Як будуть казати “ми вас туди не посилали…” Це вже зараз говорять військові… бачать паралельну реальність… і не хочуть повертатись… Мені соромно за це перед ними, як ми тут в тилу могли це допустити… і допускаємо…
Це ще з 15-го року: ми вас туда нє пасилалі.
Чоловік інколи приїздить військовим авто то сусідам не подобається, що у дворі ще одна машина і взагалі нащо тут військові авто, тут же все спокійно
Пане Юрій Поліщук почну з того що Вам за службу, захист та стійкість думки я особисто вдячна та доземний уклін, ваші дописи завжди змістовні, та ціленаправлені…і таких як я повірте безліч…
Та я особисто, теж не дуже розумію розуміння муралу і байдуже якому герою він буде представлений..всі хто стоїть на захисті та усі хто поліг, варті більшого ніж просто мурал, який за рік просто втратить свою суть і ніхто навіть уваги не зветатиме на них…
Краще спортзал, чи будинок побудований на честь того чи іншого ГЕРОЯ ніж розмальовані стіни, …або розвиваючий заклад, майданчик то вже історія..парки чи культурні осередки в пам’ять в історію в майбутнє…
Ті хто пише що військових не цінуватимуть – це з особистого напевне досвіду, так суспільство дуже неідеальне, але все-таки більшість це ті хто шанує і поважає ..
Хоча негативну завжди краще помітно, і його швидше висвітлять ніж добро та любов..
Якось так побудований світ….
Це дуже важлива тема … ми маємо праонукам передати пам’ять про тих хто сьогодні відстоює УКРАЇНУ та її майбутнє…І для цього недостатньо цього, треба те що зможе увіковічнити її, а це на мою думку, заклади, парки та осередки, центральні монументи, меморіали…
Як на мене, мурал най буде, але не оте нещастя, портрет з текстом на білому фоні. Можна ж нормально зробити, в стриманих тонах, або скульптурною групою, але ж не просто ляпнути картинку намальовану на телефоні з шматком тексту.
Нагадаємо, на сайті міської ради з’явилася петиція, ініційована Максимом Лосінським, щодо збереження та реставрації існуючого монументального панно. Автор і понад шість десятків рівнян вважають, що ця композиція гармонійно вписується в простір. Замість створення муралу, вони пропонують встановити поруч пам’ятну дошку або облаштувати сквер на честь загиблого захисника.
