Найвпливовіші люди Рівненщини [16–20]

16.17.18. Реальний претендент
Ім’я: Василь БЕРТАШ
Посада: голова Рівненського обласного відділення Партії регіонів
Небагатослівний, але прямолінійний. Рідко вступає у публічні суперечки з опонентами. Хтось скаже — просто конкретний чоловік. І не помилиться, бо всі ці риси притаманні головному регіоналу області Василю Берташу.
Його кар’єрний ріст вартий уваги: з шостої дитини у сім’ї доріс до першого заступника голови Рівненської облдержадміністрації. Втім, ще до переходу у владу заявив про себе як успішний бізнесмен. Одним із перших у Рівному в 1987 році на базі підприємства “Рембудмонтаж” створив кооператив, який займався випуском макаронів та художнім ковальством. А ще підприємство непогано заробляло на виготовленні цвяхів. У владу прийшов начальником управління капітального будівництва Рівненської ОДА, згодом став просто заступником голови облдержадміністрації, а потім — і першим замом.
У період “помаранчевої” революції формує обласне відділення Партії регіонів, яке очолює й донині. За її списками потрапив до парламенту, але після розпуску Верховної Ради в 2007му залишився поза прохідною частиною виборчого списку і задовольнився статусом партійного функціонера. Його зв’язкам можна позаздрити: губернатори, бізнесмени, депутати, міністри та олігархи. Кажуть, що Василю Берташу під силу вирішити складні питання.
Нині про нього говорять як про одного з претендентів на посаду голови Рівненської ОДА, якщо лідер Віктор Янукович стане Президентом. Хоча не виключено, що в такому випадку Василь Берташ може посісти знову лише другу сходинку в адміністративній ієрархії області, поступившись колишньому патрону та соратнику по партії — Миколі Сороці.
Любитель активного відпочинку. У вихідні з сином Мирославом ганяє на спортивних мотоциклах. У сезон полювання часто ходить за дичиною.

16.17.18. Підприємливий секретар
Імя: Юрій ТОРГУН
Посада: секретар Рівненської міської ради
Якщо минулого року Юрій Торгун отримав беззаперечну перемогу у номінації “язикатий хвесь”, то за рік йому вдалося гарно над собою попрацювати. Він став стриманішим та розважливішим (хоча свідки розповідають, що на останньому міськвиконкомі, за відсутності міського голови, він добре “розійшовся”). Що примітно, став ще більше аполітичним. Не тільки тому, що відмовився брати участь у виборчих перегонах за крісло міського голови Рівного. Кажуть, знову серйозно “вдарився” в бізнес. Можливо, тому, що новообраний мер відтиснув його на другий план у керуванні містом?
А з іншого боку – чому б і не повернутися в бізнес з його зв’язками? Тим більше, що у Юрія Івановича такі друзі, як перший заступник голови Рівненської обласної ради Валентин Королюк, та сам голова облради Олександр Данильчук. “Секретар­квіткар”, як часом називають Юрія Торгуна, ще з молодих років чудово почувався у бізнесі. Чим він тільки не займався: і таксував, і працював за інженерною спеціальністю. Дев’яності роки стали переломними в його житті. Саме тоді він з дружиною розпочав свій власний бізнес – торгівлю квітами. Ця справа, яка увінчалась успіхом, стала стартом бізнесового процвітання Юрія Торгуна. Вже у 2005 році він очолює товариство з іноземними інвестиціями “ІзотермС”. А через рік займає посаду секретаря Рівнеради.
В інформаційному ж просторі Юрій Іванович з’являється все менше. Частіше – як відвідувач різноманітних джазових концертів та інших культурних та спортивних заходів. Так, бізнес – це не політика: чим менше гласності, тим краще…

16.17.18. Піонервожата мера
Ім’я: Галина КУЛЬЧИНСЬКА
Посада: заступник міського голови Рівного
Комсомолка, активістка, красуня — це все про Галину Кульчинську. Завдяки енергійності, комунікабельності та креативності вона сконцентрувала навколо себе багато важелів, чи скоріше можливостей, для впливу. Пані Галина зайняла місце, яке звільнилось після відставки Світлани БогатирчукКривко. Тепер садочками, школами та моральним вихованням рівнян займається Кульчинська. А ще вона є депутатом Рівненської обласної ради й членом фракції БЮТ. Її чоловік та, за сумісництвом, директор “Радіо Трек”, Микола Кульчинський — один з найактивніших членів міськвиконкому. А ще, подейкують, він є неофіційним іміджрадником самого міського голови.
Вже лише цих перерахованих вище моментів вистачить, аби мати серйозний вплив. Та в арсеналі Галини Кульчинської ще є жіночий шарм та неймовірна комунікабельність, яка дозволяє їй зберігати чудові стосунки як з БЮТівцями, єдиноцентристами (котрих очолює її колишній шеф Валерій Богуцький), нашоукраїнцями, так й іншими різнокольоровими партійцями.
Окремо варто відзначити креативний талант заступниці міського голови до влаштування різного роду акцій та конкурсів. За це її позаочі називають піонервожатою. “День народження Генія”, “Червона доріжка для вишиванки”, “Зірка міста Рівне” — далеко не повний перелік заходів, придуманих і проведених Галиною Кульчинською. З її легкої руки чиновники, бізнесмени та неформали читають вірші Шевченка чи гордо крокують Рівним у вишиванках. Щось підказує, що це ще не кінець…

19. Боєць невидимого фронту
Ім’я: Анатолій ПРИШКО
Посада: прокурор Рівненської області
Попередній прокурор області Олексій Баганець майже щотижня оприлюднював інформацію про резонансні злочини. Також запам’ятався гострою критикою підлеглих і кадровими перестановками. У спокійне русло роботи прокуратура області повернулася після переїзду Олексія Баганця до Львівської області. Натомість у Рівне зі Львова перекинули Анатолія Пришка. До речі, земляка, який народився 1 січня 1959 року в cелі Грицьки Дубровицького району.
З 1997 року Анатолій Пришко працював у Генеральній прокуратурі України, де займав посади старшого прокурора відділу та заступника начальника відділу. З січня 2005го очолював управління нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією Головного управління нагляду за дотриманням законів при здійсненні оперативнорозшукової діяльності, дізнання і досудового слідства ГПУ. З липня 2006го — прокурор Львівської області.
У січні 2008 Анатолій Пришко помінявся посадами з Олексієм Баганцем. Час гучних викриттів одразу минув. Критика підлеглих теж зникла. Припинилася війна проти міліції. Одержати коментар Анатолія Пришка можна лише на колегії, коли він з’являється на публіці. Беззвучним був прокурор області й коли розгорівся скандал навколо тодішнього прокурора Рівного Віктора Мидловця. У рівненській пресі з’явилася інформація, що нібито останнього “на гарячому затримали при одержанні хабара в сумі 70 тисяч доларів за непорушення кримінальної справи”. Сам Мидловець цю інформацію заперечив і назвав замовною.
Прокуратура області стала нагадувати тихе болото. Однак у цьому тихому болоті вирішуються серйозні справи, а прокурор тут має неабиякий вплив. Саме в такому місці, як каже відома приказка, чорти водяться.

20.21. Найповажніший мер
Ім’я: Володимир КОРОВКІН
Посада: міський голова Кузнецовська
“Так ты мне 100 миллионов даешь или 105? Хочу уточнить, мне ведь это важно…” Фраза із телефонної розмови Володимира Коровкіна, яку почув автор цих рядків, переступивши у квітні 2004го поріг кабінету віцепрезидента НАЕК “Енергоатом”, дає певне уявлення про масштаб питань, якими опікувався в Києві багаторічний директор Рівненської АЕС. (А опікувався він добудовою енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій “атомках”). І ось ця людина у віці 76 років раптом іде в мери міста, яке 36 років тому уродженець Івановської області Росії збудував “з нуля” серед лісів українського Полісся. Не дивно, що Коровкін став міським головою Кузнецовська – іншого бути просто не могло. Дивно інше: навіщо це йому – оця каналізація, смітники і школи з дитсадками – після трьох десятиліть успішного керівництва атомним гігантом, після топменеджерської посади в “Енергоатомі”?.. Але насправді – що ж тут дивного? Такі люди просто не можуть без роботи. Вона є синонімом і сенсом їхнього життя. І в цьому – їхня справжня велич.