02.05.2016, 18:30

П'ять повчальних історій про те, як батьки травмують своїх дітей

Джерело: pravv.km.ua

Цікавими історіями, які стануть в нагоді для сучасних батьків, з власного досвіду поділилася практикуючий психолог.
Напевно досить часто вам доводилося чути про те, що сучасні діти невиховані, агресивні, знають багато лайливих слів і т.д. А зідки, на вашу думку, береться така поведінка? Може це самі батьки психологічно травмують власних дітей, чим і породжують подібну поведінку? Як стверджує психолог (ім'я невідоме): "Всі проблеми – через дитинство, а точніше – від батьків. Вони – приклад наслідування для дитини." Жінка розповідає кілька наглядних історій про саме такі відносини між батьками та дітьми:

***
Чотирирічний хлопчик поводиться агресивно, кидається на інших дітей на майданчику і ображає молодшу сестричку. Вже через десять хвилин спілкування з його мамою та вітчимом все стає очевидно. У сім’ї навіть дорослі не знають слів «вибачте», «будь-ласка» і «спасибі», у них прийнято спілкуватися за допомогою крику один на одного, обіцянок «зараз як вріжу» і так далі. Найбільш лагідне, що при мені сказали дитині – «Замовкни!». Загалом, немає у хлопчика ніяких розладів, просто на батьків він схожий.

***
Шестирічна дівчинка Саша говорить про себе в чоловічому роді і намагається всіх переконати, що вона хлопчик Саня. Розлад гендерної ідентифікації? Нічого подібного. Просто тато з мамою хотіли іншого сина і з дитинства твердять дочці, як шкода, що вона не народилась хлопчиком, на будь-який прояв слабкості кажуть: «Що ти як дівчисько ?!» (нічого, що ваша дитина взагалі-то і є дівчисько ?!), а прохання купити красиві туфлі сприймають як ознаку, що дочка виросте повією – це слово вона вже відмінно знає. Зі старшим братом дівчинки при цьому носяться як з писаною торбою: він же хлопчик. У Саші, природно, два виходи: або навіки визнати себе людиною другого сорту, або намагатися хоч якось стати людиною першого сорту. Вона вибрала останній варіант, і це абсолютно нормально для людини зі здоровою психікою (хай і маленької). Ненормально – так загадити розумну і не по роках розвинену голову дівчинки ще до школи!

***
Першокласник постійно намагається лізти до інших дітей в труси, прилаштовується ззаду, імітуючи статевий акт, і вмовляє дівчаток станцювати стриптиз… Підвищений інтерес до цієї теми в такому ранньому віці може бути симптомом декількох значних проблем. Або дитину розбещували, або у нього серйозний гормональний збій (дорослий гормональний набір в тілі дитини), або деякі проблеми з корою головного мозку… Однак з’ясовується, що просто тато дитини вважає абсолютно нормальним в присутності сина дивитись порно: «А що такого, він же маленький, не розуміє нічого. А якщо і розуміє – нехай мужиком росте, ги-ги-ги».

***
Десятирічна дівчинка буквально ненавидить усіх хлопчиків і будь-які натяки на міжстатеві стосунки, на сусіда по парті, який сказав, що вона гарна, налетіла фурією і розбила йому ніс. З’ясовуємо, що вся ситуація виникла через маму дівчинки. Це мати-одиначка. Жінка з бурхливим, але не дуже щасливим особистим життям. Череда «нових тат», деякі з яких не протрималися й трьох місяців (а один з них дівчинку ще й бив), і «ми з нею як подружки, я їй все-все розповідаю». Дитина з раннього дитинства в курсі, у кого з маминих «дядь» проблеми з потенцією, у кого – ревнива дружина, підстерігає маму на роботі біля прохідної (після цього на обличчя довелося накладати два шви), хто «жмот, навіть колечко не купив», від кого вона зробила три аборти і так далі. Мама щиро вважає, що готує дівчинку до дорослого життя. Дівчинка вважає, що «доросле життя» – це тільки нескінченні розбирання з чиїмись дружинами, аборти, проблеми з потенцією, і в труні все це бачила (і її в даному випадку складно не зрозуміти).

***
Десятирічний хлопчик. Рідкісний випадок: дитину привела мама. Із запитом «Зробіть що-небудь, він дратує батька» (взагалі, пошук «кнопки», на яку можна натиснути, щоб дитина стала зручним – улюблена тема батьків, які приводять дітей самі). Загалом, ситуація майже класична: тато час від часу знаходить нову любов і йде до неї, потім мама «відвойовує» його назад борщами і шовковими халатиками, деякий час у сім’ї ідилія, а потім все повторюється. Проміжки стають все коротшими, а дитина взагалі «все псує» – відноситься до тата як до тата, а не як до східного падишаха. Нещодавно – подумати тільки! – Попросив страждаючого від похмілля батька допомогти йому вирішити задачу (отримав такий запотиличник, що відлетів до стіни). Відповідь «Краще, татові випишіть цілющий пендель!», Ясна річ, в рамки професійної етики не входить, але це чи не головне, що в даному випадку приходить в голову.

Історії ці звісно "ріжуть у вуха", але багатьох змушують замислитися над своєю поведінкою. І тут не обов'язкого брати до уваги лише ці 5 прикладів і порівнювати себе саме з цими батьками. Напевно, чи не в кожній сім'ї знайдуться подібні проблеми, коріння яких росте не від дітей, а від батьків.

За матеріалами: www.fit4brain.com.

Статті до теми:

Яку породу собаки краще обрати для дитини [+Фото]

Що робити, якщо діти ворогують між собою

Як навчити дитину розпоряджатися грошима
Щасливе Рівне