Піхотинець Петро

Як тільки прийшов час йти на строкову службу, то я не відмовився. А згодом, як розпочалася війна, мені прийшла повістка у першу хвилю мобілізації.

Зі слів Петра, людина має робити ту справу, у якій вона може себе проявити. Нині такою роботою у своєму житті піхотинець вважає захист рідної землі від зазіхань загарбника. Після завершення служби за мобілізацією Петро зробив паузу.




Пробував знайти роботу в цивільній сфері, але зрозумів, що тільки у війську почувається як риба у воді. Тому повернувся до лав Збройних Сил України, уклав контракт і нині виконує бойові завдання разом з побратимами в ООС.
Піхотинець дуже важко переживає втрату побратимів. Саме біль втрати спонукає його продовжувати боротьбу.

— Усі, хто склали голови в бою з ворогом, — Герої, — додає він. — Слава Героям! Ну а нам — продовжувати те, за що боролися вони!

Полишати військову справу Петро не планує. Розповідає, що наразі заочно здобуває вищу освіту. І хотів би, якщо буде змога, вивчитись на офіцера. Адже чув про те, що є можливість для військовослужбовців, які мають університетський диплом, пройти курси лідерства на базі ВВНЗ і здобути офіцерський чин.

Чоловік вважає, що здобуті ним під час бойових дій навички та знання дозволять йому стати хорошим піхотним командиром.

За повідомленням з прес-центру ООС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Санітарним інструкторам важливо зберігати холоднокровність

Поет, який боронить Україну

«Кадровий фронт»

Три брати боронять Україну

На варті психічного здоров’я воїнів

У свої 56 «Дядя Міша» має три здійснених парашутних стрибки

Чоловік полишив високооплачувану роботу і став на захист Вітчизни

Служитиму до перемоги