«Без надії сподіваюсь»: як слово Лесі Українки звучить у ХХІ столітті

25 лютого Україна вшановує день народження Лесі Українки. Поетеси, драматургині та інтелектуалки, яка сформувала модерну українську літературу. Її тексти не втратили актуальності до сьогодні, а біографія продовжує викликати інтерес дослідників і читачів. Ми підготували найцікавіші факти про життя та творчість, які раніше Ви могли б не знати.

Дитинство в родині Косачів

Лариса Косач народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині Звягель) у родині, де культивували освіту й національну свідомість. Мати відома письменниця Олена Пчілка, приділяла велику увагу навчанню дітей. Дядько, публіцист Михайло Драгоманов, вплинув на формування її світогляду.


У чотири роки Лариса вже читала, у дев’ять написала перший вірш «Надія». Домашня бібліотека, заняття музикою, інтерес до фольклору створили середовище, у якому розвивалася майбутня авторка «Лісової пісні». До слова, псевдонім «Леся Українка» вона обрала ще у підлітковому віці, підкреслюючи свою національну позицію.

Хвороба, як випробування і досвід

У десятирічному віці лікарі діагностували туберкульоз кісток. Через це Леся не відвідувала школу, але здобула системну домашню освіту. Вона вивчала іноземні мови (знала близько десяти), історію, літературу, перекладала твори Гомера, Гейне, Байрона.

Хвороба вимагала постійного лікування й подорожей до Криму, Грузії, Єгипту. Періоди болю й операцій не зупинили творчої роботи. Дослідники відзначають, що досвід фізичного обмеження загострив її увагу до теми сили волі. Саме вірш «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь») став своєрідною формулою її життєвої позиції.

Творчість і особисті втрати

У доробку письменниці: поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», а також драми «Одержима», «Камінний господар», «Кассандра», «Бояриня». Драма-феєрія «Лісова пісня» (1911) вважається її магнум опусом.

Читайте також: презентували перший тизер українського мультфільму “Мавка. Лісова пісня”(ВІДЕО) 

Смерть Сергія Мержинського стала глибоким особистим потрясінням. За словами дослідників життя та творчості письменниці, він був великим коханням та близьким другом для Лесі. Саме в ніч його відходу була написана «Одержима».

Жінка, що зберегла Лесину оселю для наступних поколінь

Сьогодні у Звягелі працює Літературно-меморіальний музей Лесі Українки (вул. Соборності, 76/2), де регулярно відбуваються екскурсії та тематичні заходи.

Значну роль у збереженні спадщини відіграла Віра Омелянівна Римська. Дослідниця творчості поетеси, заслужена працівниця культури України.


Вона десятиліттями формувала експозицію, підтримувала контакти з нащадками родини Косачів-Драгоманових. У книзі відгуків племінник письменниці Юрій Косач залишив слова подяки за любов і працю задля збереження пам’яті.

Поезія, що звучить у сучасному форматі

До річниці народження поетеси з’явилася музична інтерпретація її творів. Леся та Анатолій Падалко (Zakohani v Pisnyu) представили добірку з десяти пісень на її вірші.

“Це ліричні пісні для душі та приємного настрою, створені з любов’ю та повагою до її талановитої та славетної поезії. Музичні ідеї були втілені за допомогою студії ШІ, що відображає поєднання творчого натхнення та сучасних музичних технологій.” – прокоментували автори відеоролику на сторінці у Ютуб.

До проєкту увійшли «Останні квіти», «Без надії сподіваюсь!», «До мого фортепіано», «Хто вам сказав, що я слабка» та іншітвори. Відео містить відновлені світлини письменниці.

Слово, що не втрачає сили з часом

Сьогодні, спадщина Лесі Українки зберігається в архівах, музеях і нових мистецьких проєктах.

Її дитинство в інтелігентній родині, боротьба з хворобою та інтелектуальна наполегливість сформували тексти, які продовжують звучати у книгах, на сцені та в сучасних музичних інтерпретаціях. І кожне нове прочитання її текстів стає продовженням розмови, яку вона розпочала понад століття тому.

Читайте також: де можна завантажити безкоштовно усі твори Лесі Українки?

Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху