Безбар’єрність сьогодні є одним із ключових принципів сучасного будівництва та розвитку громад. Йдеться не лише про створення умов для людей з інвалідністю, а й про комфортне та безпечне пересування для всіх мешканців — людей старшого віку, батьків із дитячими візками, осіб із тимчасовими травмами чи проблемами зі здоров’ям. Саме тому державні будівельні норми встановлюють чіткі вимоги до облаштування пандусів, ліфтів, паркувальних місць та тактильних елементів навігації. Від правильного виконання цих норм залежить, наскільки доступними будуть громадські будівлі, житлові комплекси, заклади освіти, охорони здоров’я та інші об’єкти інфраструктури.
Під час брифінгу у Рівненській ОВА заступник директора Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА Василь Мельник розповів про головні вимоги ДБН щодо безбар’єрності та облаштування доступного середовища.
Безбар’єрність потрібна не тільки людям з інвалідністю
Доступність позитивно впливає на якість життя не тільки тих, хто має інвалідність, але й багатьох інших людей:
«Основним нормативним документом, який регламентує питання безбар’єрності є Державні будівельні норми, які називаються «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Саме ці норми передбачають комплексний підхід до створення безбар’єрного середовища не лише для осіб з інвалідністю, а й для усіх маломобільних груп населення, людей старшого віку, батьків із дитячими візками, осіб із тимчасово порушеним здоров’ям», – говорить Василь Мельник.
Читайте також: Як Рівненщина розвиває доступність: Маршрут безбар’єрності та нові можливості для громади
Якими повинні бути пандуси
Безбар’єрність передбачає пандуси, які відповідають чітким вимогам:
«Якщо ми говоримо про пандуси, то за нормами згаданого ДБНу максимальний ухил пандусу повинен становити не більше восьми відсотків. Ширина пандусу з одностороннім рухом – не менше 1,2 метра. А з двобічним рухом – 1,8 метра. До існуючих будівель, під час проведення капітального ремонту, реконструкції або реставрації допускається робити ширину пандуса у просвіті не менше, ніж 0,9. Максимальна висота одного пандуса, на шляху руху, не повинна перевищувати 0,8 метри. Перед та після кожного підйому необхідно облаштовувати горизонтальну площадку глибиною не менше 1,5 метри», – говорить Василь Мельник.
Читайте також: Інформація — єдиний бар’єр: як Рівненщина долає перешкоди для людей із порушеннями слуху
Пандуси повинні мати перила
Без перил не обійтися:
«Зрозуміло, що відкриті пандуси повинні мати з обох боків поручні, які розміщуються на висоті 0,7 метра та 0,9 метра. А у місцях масового перебування дітей дошкільного віку, додатково облаштовується поручень висотою 0,5 метри», – говорить Василь Мельник.
Якими повинні бути інклюзивні ліфти
Ліфти, без яких зараз складно уявити будь-яку багатоповерхову будівлю, повинні відповідати нормам, аби бути доступними для усіх:
«Ширина розміру кабіни ліфта повинна бути 1,1 метра, глибина 1,4 метра. При здійсненні нового будівництва застосовують ліфти із шириною дверного прорізу не менше 0,9 метри. Рекомендується використовувати ліфти з кабінами, що мають внутрішні розмір не менше, ніж шириною 2,1 метра. Глибиною 1,1 метра. А ширина дверного прорізу – не менше 1,2 метра», – говорить Василь Мельник.
Скільки повинно бути паркомісць для транспорту людей з інвалідністю
«У ДБН зазначено, що кількість місць повинна бути не менше 10 відсотків від загальної кількості паркомісць, але не менше 1 місця», – говорить Василь Мельник.
Такі місця повинні бути позначені:
«Кожне місце має бути чітко позначене дорожнім знаком, а також розміткою – символом доступності. Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути шириною не менше 3,5 метри», – говорить Василь Мельник.
Навіщо потрібні тактильні елементи доступності
Тактильні елементи відіграють важливу роль:
«Тактильні елементи доступності повинні надавати особам з ураженням зору необхідну і достатню інформацію, яка сприймається самостійно для орієнтації в інфраструктурі усіх населених пунктів. У тому числі у вулично-дорожній мережі, на прибудинковій території, у житлових будинках та громадських будівлях та спорудах», – говорить Василь Мельник.
Такі елементи доступності поділяються на: тактильні смуги та тактильні інформаційні показники.
«Тактильні смуги повинні відрізнятися від покриття, бути відчутними для підошви та самої тростини. Рекомендований також кольоровий контраст», – говорить Василь Мельник.
Фото Василя Мельника надане РОВА. Інші зображення зґенеровані за допомогою штучного інтелекту.
