Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви.
Кожна писанка — це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви — усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір — це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.
Традиції українського писанкарства надзвичайно розмаїті. Різні місцевості України мають свої особливі орнаменти й кольори, так само, як говірки й діалекти, хоча загалом мова українських писанок спільна. Тут подаємо основні накреслення найпоширеніших знаків.
Символіка кольору
Червоний колір означає радість життя, любов.
Жовтий — небесне світло, урожай.
Зелений — життя, воскресіння природи.
Блакитний — чистоту, здоров’я.
Чорний з білим — пошану до померлих.
Крашанки
У великодню суботу (або в четвер) фарбують крашанки. Основний колір крашанок — червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. З кори дикої яблуні отримують жовту барву; з молодого березового листя — салатну; з шишечок вільхи — брунатну. Та й нині у продажу є дуже багато різнокольорових барвників.
У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води — хрещенської, стрітенської і благовіщенської. Як правило, крашанок готують 13 — на згадку про Христа і його 12 апостолів. Крашанками обмінюються із знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам.
