Саме для тих, хто опинився “за бортом” життя, у Рівному існує міська соціальна служба для молоді. Вона була створена у 1996 році за рішенням Рівненського міськвиконкому. Служба надає різнопланову допомогу молоді віком від 14 до 28 років. Тут працює молодіжний клуб “Від Я до Ми” для сиріт та позбавлених батьківського піклування, клуб молодої сім’ї для студентських сімей та людей, що збираються вступити в шлюб, клуб для дівчат “Майстерня жіночості”, консультпункт з роз’яснення умов надання кредиту молодим сім’ям та одиноким громадянам на будівництво, громадська приймальня з юридичних питань, консультпункт з надання психологічної допомоги молодим людям та членам їх сімей та інші спеціалізовані формування.
Одним з таких є “Телефон довіри” 0-59. Це так звана “швидка допомога” для душі. Керівник “Телефону довіри” Людмила Гуляйгродська розповіла, що дзвонять зазвичай люди, які вважають себе нікому не потрібними, загнаними у глухий кут. Найчастіше це молоді люди, які повернулись із місць позбавлення волі. Служба веде соціальний супровід таких осіб: психологічна допомога, працевлаштування, пошук житла та інше. Звертаються за допомогою діти-сироти, інваліди дитинства. Серед останніх, до речі, чимало обдарованих та талановитих. Служба допомагає влаштовувати творчі вечори, виставки робіт.
— Ми намагаємось допомогти практично всім, — розповідає пані Людмила. — І хоча служба розрахована на молодь, не відмовляємо і людям старшого віку, які потребують допомоги. Своєрідне гасло “Телефону довіри” — ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень, а ми допоможемо прийняти правильне.
Дзвонять і люди, що вирішили покінчити життя самогубством чи вже мали суїцидальні спроби. За минулий рік зареєстровано 3066 таких звернень, у цьому вже подзвонило 2192 людей. Статистика свідчить, що три четверті незавершених самогубств скоюють жінки. А три четверті чоловіків доводять задумане до кінця. Та ж сама безжальна статистика говорить про те, що суїцид — друга за частотою причина смерті молодих людей. За словами пані Гуляйгродської, проблемою є відсутність зворотного зв’язку з деякими додзвонювачами. Прикро, коли після чотиригодинної розмови психолог чує: “Дякую, що ви мене вислухали” й короткі гудки. Проте більшість потенційних самогубців все ж залишають свої координати чи номер телефону.
Щороку соціальна служба молоді проводить благодійні акції, приурочені до християнських та інших свят, екскурсії, вечори відпочинку. Адже такі заходи сприяють формуванню у юнаків та дівчат адекватної самооцінки, психологічної впевненості та почуття захищеності.
Хто підтримає молодь?
“ Ну і молодь пішла! Ми такими не були” — таку фразу нерідко можна почути в розмові бабусь, зайнятих обговоренням способу життя молодого покоління. Доля істини у цьому є — вони справді не були такими. Вони були соціально захищені, впевнені у тому, що держава про них подбає. А значна частина сучасної молоді, стикнувшись із психологічною, соціальною чи іншою проблемою, не знає, до кого звернутись за допомогою. Хтось шукає підтримки в сумнівних компаніях, хтось замикається в собі, а хтось вирішує, що жити далі немає сенсу.

