Місія «На щиті» — це гуманітарна робота з пошуку, повернення та подальшої ідентифікації тіл українських військовослужбовців, які загинули під час захисту України. Її мета — повернути полеглого захисника додому, встановити його особу та дати можливість родині провести гідне поховання.
“Робота з повернення загиблих є складним багаторівневим процесом”. – пояснюють фахівці Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального Штабу ЗСУ.
У ньому беруть участь військові, правоохоронці, експерти, державні установи та міжнародні організації. Пошукову роботу в Збройних Силах України організовує та координує Центральне управління цивільно-військового співробітництва Генерального Штабу, відповідно до Закону України та постанови КМУ №975 від 12/09/2023 року.
Що таке місія «На щиті»
У 2022 році старе радянське кодування «Вантаж 200», а за тим «Евакуація 200», Генштаб ЗСУ замінив на фразеологізм «На щиті».
Назва «На щиті» використовується для позначення роботи, спрямованої на пошук, транспортування та повернення тіл загиблих оборонців України в рамках репатріації. Йдеться не лише про фізичну евакуацію останків із місця загибелі. Після повернення в Україну необхідно провести комплекс процедур, щоб встановити особу загиблого та передати його родині.
До процесу залучені:
- Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин,
- Національна поліція України,
- Збройні Сили України,
- Міністерство внутрішніх справ,
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими,
- Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ,
- Офіс військового Омбудсмана,
- Офіс уповноваженого ВРУ з прав людини.
У проведенні репатріаційних заходів також постійно сприяє Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Як працює місія «На щиті» в Україні
Пошук і повернення загиблих складається з кількох етапів. Насамперед державні органи збирають інформацію про військовослужбовця та обставини його зникнення або можливу загибель.
Якщо до місця зникнення є доступ, пошукові групи, сформовані Центральним управлінням цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ, можуть проводити пошукові роботи безпосередньо на відповідній території. Паралельно збираються свідчення, документи, фото-, відеоматеріали та інша інформація, яка може допомогти встановити долю військового.
Окремий напрям роботи — репатріація. Тіла або останки загиблих можуть повертатися в Україну за результатами домовленостей із російською стороною. Після цього їх доставляють до визначених державних спеціалізованих установ, де проводять необхідні експертні дослідження.
Що відбувається після повернення тіла
Повернення тіла в Україну ще не означає, що його особу вже встановлено. На цьому етапі до роботи долучаються слідчі та експерти.
Фахівці проводять судово-медичні та інші необхідні дослідження. Для ідентифікації можуть використовуватися ДНК-аналіз, документи, особисті речі, жетони та інші ознаки, якщо вони збереглися. У складних випадках встановлення особи може потребувати значного часу.
Коли особу загиблого встановлено, родину повідомляють індивідуально слідчі Національної поліції. Після завершення необхідних процедур тіло передають близьким для гідного поховання.
Чому пошук загиблих може тривати довго
На швидкість встановлення долі військового впливають бойова ситуація, доступ до місця зникнення, стан тіла (останків) полеглого Оборонця України та наявність інформації, яку можна використати для ідентифікації.
Якщо територія залишається під контролем противника або є небезпечною для проведення пошукових робіт, безпосередній доступ до місця зникнення може бути неможливим. У такому разі інформацію збирають з інших джерел і продовжують пошук через державні механізми та міжнародну взаємодію.
Навіть після репатріації останків ідентифікація не завжди відбувається одразу. Остаточний висновок роблять після відповідних експертиз та встановлення особи.
Куди звертатися родині, якщо військовий зник
Якщо захисник не виходить на зв’язок і є підстави вважати його зниклим безвісти, родині важливо офіційно повідомити про це відповідні органи та надати всю відому інформацію.
Куди звернутися
- до Національної поліції України — повідомити про зникнення за номером 102 або на гарячу лінію розшуку 0894-200-18-67 / 0 800 212 151. Можна звернутися до підрозділу поліції. Правоохоронці проводять розшук та організовують заходи з ідентифікації;
- до Національного інформаційного бюро — для обліку інформації про зниклих та загиблих. Зателефонуйте на короткий номер 1648 (або +38 (044) 287-81-65 для дзвінків з-за кордону), щоб залишити запит щодо обліку зниклих та загиблих осіб;
- до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими — щодо пошуку та встановлення долі військовослужбовця;
- до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – зателефонуйте на короткий номер 1698;
- до Уповноваженого Верховної ради з прав людини – зателефонуйте на короткий номер 1678 або +38 (044) 299-74-08;
- до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ – цілодобові телефони +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01;
- до Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні – телефон 0 800 300 155.
Важливо зберігати документи, фотографії, медичні відомості, дані про особливі прикмети та іншу інформацію, яка може допомогти в подальшій ідентифікації.
Місія «На щиті» — це не лише повернення тіл
За кожною репатріацією стоїть складна робота багатьох державних структур. Пошук зниклого, встановлення обставин його зникнення, повернення останків, проведення експертиз та повідомлення родини є частинами одного процесу.
Для близьких це означає можливість отримати відповідь про долю людини, яка не повернулася з бойового завдання. А після встановлення особи — можливість попрощатися із захисником і поховати його з належною шаною.
Саме тому місія «На щиті» є важливою частиною роботи держави з повернення полеглих оборонців України додому.
Читайте також: Як ховають загиблого захисника, якщо його особу ще не вдалося встановити.
